Мій банк
МОЯ СВОБОДА
МОЯ СПРАВА
МОЄ МАЙБУТНЄ
МОЯ СИЛА
МОЄ ЗАВТРА
МІЙ СПОКІЙ
МОЇ ЛЮДИ

Інтелектуальна власність й авторське право: як жити за правилами

У гостях у юриста

Простіше, звісно, розпоряджатися фізичними речами: автівкою, смартфоном, будинком – ви завжди побачите, якщо раптом хтось інший скористається ними. З інтелектуальною власністю складніше. Попри те, що плоди інтелектуальної праці на папері захищає закон, у реальному житті їх часто використовують без оплати, а власник про це може й не здогадуватися.

Що таке інтелектуальна власність, як зареєструвати й, головне, як захистити авторські права? А як і самому не стати порушником? З усіма цими нюансами допоміг розібратися адвокат, фахівець у галузі авторського права Клим Братківський. 

Що таке інтелектуальна власність

Інтелектуальна власність – це збірне поняття «продуктів розуму». Є кілька її різновидів: об’єкти промислової власності, авторське право, винаходи, суміжні права, корисні моделі, географічне походження назв, комерційна таємниця, сорти рослин, породи тварин тощо. 

Усі ці об’єкти реєструють по-різному. Відрізняються й вимоги до їхнього захисту. Далі детальніше розглянемо саме авторське право як об’єкт інтелектуальної власності.

Що таке авторське право

Це юридичний термін. Він пов’язаний із використанням творів науки, літератури, мистецтва, культури тощо. За допомогою цього терміну описують права авторів на свої твори.

Клим Братківський пояснює, що за законом авторське право виникає з моменту створення твору чи іншого об’єкта. Його не обов’язково реєструвати. Втім, це можна зробити, щоб мати більше аргументів у суді, якщо хтось без дозволу, безкоштовно використовує продукт вашого інтелекту.

Що можна зареєструвати

У законі наведено перелік того, на що можна отримати свідоцтво автора. Серед іншого в ньому зазначені:

  • письмові літературні твори різного характеру, формату;
  • усні твори (виступи, промови, лекції, проповіді тощо); 
  • комп’ютерні програми й бази даних;
  • музика з текстом або без нього;
  • пантоміми, хореографія, драматичні й театральні постановки;
  • картини, фотографії;
  • розробки у галузі містобудування, архітектури, садово-паркового мистецтва.

Експерт вважає, що реєстрація авторського права – це формальність. Ніхто не проводить експертизи, не перевіряє, чи дійсно ви написали цей твір або створили програму. Фактично перевіряють лише правильність заповнення заявки. 

Хто і як реєструє авторські права

Наразі це компетенція Міністерства економічного розвитку та торгівлі, а саме державного підприємства «Укрпатент». 

Потрібно подати такі документи:

  • заяву встановленої форми;
  • примірник твору в матеріальній формі (надрукований, на флешці тощо), до речі, він може бути як оприлюдненим, так і ні;
  • якщо ви вже показували твір аудиторії, то потрібен документ, який засвідчує факт і дату оприлюднення;
  • документ або копію про сплату збору за підготовку до реєстрації авторського права;
  • інші додаткові документи, перелік яких визначає постанова КМУ

Якщо реєструєте комп'ютерну програму, потрібно настанови щодо її використання. Для творів архітектури, містобудування, садово-паркового й монументального мистецтва – анотація, в якій вказані назва твору, його адреса, архітектурні характеристики й параметри, час і місце створення. 

Упродовж місяця Мінекономрозвитку ухвалює рішення про реєстрацію авторського права. Ще протягом місяця ви отримаєте свідоцтво. Перелік і види зборів є на сайті Укрпатенту.

Як зареєструвати торгову марку

Іноді молоді компанії копіюють логотипи відомих торгових марок, дещо змінюючи дизайн чи назву (відомий приклад: Adidas – Abibas). Звісно, це незаконно. Щоб захистити свою торгову марку від таких дій у майбутньому, треба її зареєструвати. Для цього необхідно подати такі документи:

  • зображення торгової марки у 5 примірниках для чорно-білої та 10 – для кольорової торгової марки;
  • повний перелік товарів і послуг, для яких передбачається реєстрація товарного знаку;
  • найменування заявника (назва, адреса або ПІБ та місце проживання);

Зареєструвати інтелектуальну власність можна самостійно або звернутися до юридичних компаній.

Чи можна брати картинки з інтернету

В онлайн-магазинах, блогах і навіть у ЗМІ ставлять чужі фото. Так робити не можна. Щоб використати чийсь твір, ви маєте отримати дозвіл автора. 

«За загальним правилом твори можна використовувати лише з дозволу (зазвичай письмового) автора або правовласника. Крім випадків, які зазначені у статті 21 закону «Про авторське право та суміжні права» (наприклад, це стосується цитат. – Прим. ред.)», – каже експерт.

Аби не потрапити в халепу з використанням чужих фото та відео, краще купувати їх у спеціальних фото-, відео-, аудіобанках або ж безпосередньо в розробників/митців. 

Що робити, якщо ваші твори незаконно використовують 

Хоч твір і нематеріальна річ, щодо нього діють майнові права. Ви можете вимагати заборони його використання, компенсації шкоди тощо. Для цього потрібно подати претензію або позов. 

Як довести, що інтелектуальний продукт ваш

Якщо ви раніше десь публікували своє фото чи викладали комп’ютерну програму, вказавши своє ім’я, то проблем не буде – у вас пріоритет за датою у разі спору. Також ви матимете перевагу, якщо зареєстрували авторське право. Щоб убезпечити інтелектуальну крадіжку, напишіть на фотографії своє прізвище, ініціали чи нанесіть інші фірмові знаки, тобто якимось чином маркуйте їх.

У практиці Клима Братківського був випадок, коли людина не змогла довести, що є автором літературного твору, лише через те, що не оприлюднила його з належним маркуванням.

Недосконалі закони

  • Неоднозначне трактування деяких норм, тому їх треба прописати чітко, без подвійних змістів. 

«Була справа, – згадує адвокат, – коли у ЗМІ використали фото як ілюстрацію без згоди автора. Ім’я зазначили. Автор подав позов на газету, виграв суди першої та другої інстанції. А касаційний суд скасував рішення, на мій погляд, неправильно застосувавши норму про вільне використання твору. Судді зробили дивний висновок: якщо твір використовується з інформаційною метою і з зазначенням імені автора, то це не є порушенням авторського права. Насправді ж, цю норму застосовують зовсім в інших випадках. Наприклад, журналіст сфотографував чиюсь картину на виставці й використав це фото під час написання статті про цю ж виставку». 

  • Невідповідність визначень в різних законодавчих актах, зокрема, у законі про авторське право та в Цивільному кодексі, який має розділ з цього питання. 
  • Дуже мала компенсація за незаконне використання авторського твору. З 2018 року це 2–3 розміри гонорару, який міг би отримати автор. Тож багатьом стало просто невигідно судитися щодо захисту авторського права на фото чи ілюстрацію, наприклад.

У гостях у юриста

АТ "Ощадбанк"