Еволюція зрілості

Вітаутас Бучунас, колишній старший банкір ЄБРР, коуч, засновник простору лідерської зрілості U-Integral, представив своє унікальне бачення еволюції лідерів у рамках Business Wisdom Summit 2017 та розповів, чому достатній рівень зрілості вкрай необхідний тим, хто управляє компаніями та веде своїх колег уперед.

У своєму фаховому житті я найбільше полюбляю спостерігати за поведінкою людей. Особливо мене цікавлять лідери – їхній розвиток, трансформації, злети і падіння. За 20 років роботи у банківській галузі на різних посадах у трьох країнах я міг побачити різні підходи щодо управління та лідерства. У певний момент я дійшов висновку, що рівень внутрішньої зрілості керівника – це підґрунтя, на якому базується успіх компанії або, на жаль, її поразка. Я поставив собі запитання: чому деякі керівники топчуться на місці, перебуваючи в постійному стресі, у той час як інші змінюють світ, не напружуючись? У чому секрет?

У пошуках відповіді я звернувся до теорії еволюції свідомості людини. Я настільки глибоко занурився у це питання, що цікавість переросла у ремесло – так я залишив банківську сферу і зосередився на дослідженні внутрішніх процесів лідерів, які безпосередньо впливають на їхній бізнес.

Я дізнався, що вчені вивели систему вимірювання ступеня внутрішнього розвитку людини і назвали це вертикальним розвитком. Шкалу вертикального розвитку вони розділили на 9 стадій, які людина проходить на шляху до зрілості.

За статистикою, 6 із 7 людей протягом життя залишаються на перших п’яти стадіях. І тільки 15% досягають найвищих ступенів. Я думаю, що лідери – це люди, що в своєму розвитку досягають вищих рівнів внутрішньої зрілості, а на своєму досвіді я переконався, що перехід від однієї стадії до іншої часто сприймається як криза середнього віку. Але будь-яка криза – це не кінець, а початок. Усіх лідерів можна умовно поділити за двома рівнями розвитку – конвенційні і постконвенційні.

Рівень досягальника (конвенційний)

Я досить рано, у 29 років, побудував успішну кар’єру у банківському секторі – керував банками у Росії та країнах Балтії, працював 24/7, літав між країнами щотижня. Я був на рівні досягальника: уся моя увага була зосереджена на досягненні найбільшого успіху, я складався з руху і дій, впевненість у собі зашкалювала.

На цьому етапі для людини важливі лише перемоги, досягнення, перельоти бізнес-класом, статусні речі – годинники, автомобілі, будинки. Людина всі внутрішні проблеми вирішує зовнішніми способами. Так зробив і я: коли у мене почалися непорозуміння у сім’ї, я придбав новий будинок, замість того щоб шукати контакт із близькими. Звичайно, це не допомогло.

Досягальник завжди вирішує проблеми зовнішніми матеріальними засобами, але вони – неефективні. Мені почало здаватися, що життя зруйноване і все йде шкереберть. Насправді то було своєрідне переродження – перехід на новий рівень.

Рівень стратега (постконвенційний)

Лідера на постконвенційному рівні вирізняє системне мислення. Він починає бачити довгострокову часову перспективу – планувати дії та розробляти стратегію на довгий термін. Стратег уже не робить бізнес заради грошей, його діяльність має вищу сутність. Зміна системи та створення нового – сенс його життя і усього, що він робить.

На цьому рівні зрілості для лідера вкрай важливим стає зворотний зв’язок від його колег та підлеглих, у той час як досягальник на цьому не концентрується взагалі. Основний інструмент стратега – mutual power (м’яка сила).

Це коли кожна людина в системі отримує можливість діяти в рамках своєї автономії, свого призначення і одночасно нести відповідальність. Лідер дає собі і підлеглим адекватне співвідношення свободи і відповідальності.

Окрім того, стратег на відміну від досягальника здатний бачити різні кольори і відтінки, тобто уміє поєднувати протиріччя. Правильний погляд лідера має бути схожий на палітру з усіма можливими відтінками.

Рівень стратега – обов’язковий етап для людини, яка хоче, щоб її бізнес був успішним. Проте треба пам’ятати, що рівень внутрішнього розвитку – це не тільки про управлінські якості, а й про життєсприйняття загалом.