Мій банк
МОЯ СВОБОДА
МОЯ СПРАВА
МОЄ МАЙБУТНЄ
МОЯ СИЛА
МОЄ ЗАВТРА
МІЙ СПОКІЙ
МОЇ ЛЮДИ

Дим без вогню

Тетяна Кучер

Про успіх

Підприємець Тарас Парандій був упевнений в тому, що бізнес треба будувати на тому, що любиш і у що віриш. На започаткування своєї справи його налаштували гастрономічні вподобання. Тарас – фанат копченого м’яса, але його не задовольняла якість продукту, який пропонували українські виробники. Тоді він вирішив взятися за справу самотужки.

Як для себе

Тарас розповідає, що спочатку не розраховував засновувати бізнес, лише бажав зробити якісний продукт для себе та друзів. За попередніми розрахунками, для запуску невеликої коптильні достатньо було $1000, які він узяв із власних заощаджень. Домашнє виробництво набирало обертів і швидко перетворилося на повноцінний бізнес. Тарас почав отримувати замовлення від кафе і ресторанів, які оцінили якість і смак продукції, адже це було м’ясо, зроблене «як для себе». Водночас підприємець розповідав про свою справу у Facebook і отримував схвальні відгуки та замовлення від клієнтів, які хотіли ласувати м’ясом. Саме тоді він зрозумів, що на часі робити бренд. Так з’явилося «Димне м’ясо від Тараса».

Початкові витрати, за словами засновника, важко назвати великими. Близько $100 доларів на місяць він витрачав на рекламу в соцмережах, закупляв необхідне устаткування для розширення виробництва. Тарас вважає, що проект на початковій стадії має показати свою життєздатність, працюючи лише на кошти, отримані від збуту, без додаткових інвестицій. На перших етапах так розвивали і «Димне м’ясо».

Донедавна усіма процесами Тарас опікувався особисто: приймав замовлення, контролював виробництво, вирішував логістичні питання, займався маркетингом та просуванням. Із зростанням бізнесу бракувало сил і часу, і на певні види робіт підприємець найняв кількох співробітників.

Якість, варта грошей

Бренд розширює виробництво, поступово додаючи до вже традиційного гарячого копчення продукцію холодного копчення, на яку є попит у споживачів. Більшість клієнтів компанії – це люди, які мають уявлення про вітчизняний ринок харчових продуктів та цінують якісне м’ясо, розуміючи, що воно не може коштувати дешево.

На жаль, загальний рівень якості харчових продуктів в Україні наразі невисокий, і це формує упереджене ставлення споживача до продукції. Попри це, бізнесменові вдалося переламати таке ставлення своїх клієнтів. Підприємець наголошує, що є клієнти, які замовляють продукт щотижня вже протягом року, і це найкраща відзнака для виробника.

Крім того, пропозиції покупців враховують під час створення нових рецептів. Тарас привозить нові ідеї із закордонних подорожей. Він розповідає, що нині великої популярності серед споживачів набуває яловичина та індик, адже більшість поступово виключає з раціону свинину.

Основний фідбек від клієнтів компанія отримує через Facebook, де ефективно працює й реклама. Тим, хто починає продуктовий бізнес, Тарас радить звернути увагу на роботу з лідерами думок під час просування. Також високих продажів можна досягти, обравши магазин, який працюватиме із продуктом.

Натепер система дистрибуції «Димного м’яса» працює за трьома напрямами – магазини, ресторани та кінцеві споживачі. Окрім того, Тарас розвиває напрям консалтингу ресторанів, який передбачає допомогу в обранні обладнання для копчення м’яса та навчання персоналу необхідним технологіям. І хоча консалтинг не є таким перспективним, як продажі готового продукту, це незвичний і корисний досвід для Тараса.

Наступний етап розвитку бренда після двох років активної роботи – масштабування. Засновник планує виходити на нові ринки вже з новими нішевими продуктами. Він також планує представляти копченину на спеціалізованих майданчиках та івентах, які допоможуть завоювати прихильність нових споживачів.

Про успіх

АТ "Ощадбанк"