Диктатор, ліберал чи демократ: який стиль управління персоналом обрати

Керувати персоналом як виховувати дитину: хтось тримає її в тісних шорах, хтось домовляється, а хтось у всьому потакає. Стиль залежить від характеру дорослого й від того, що потрібно вихованцю у конкретний момент. Схожа ситуація і з трудовим колективом. 

Що таке стиль управління, його різновиди, який відповідатиме саме вашому темпераменту, а головне – які ознаки сигналізують, що ви обрали хибний спосіб взаємодії з підлеглими. Про все це ми поспілкувалися з психологинею, HR-партнеркою компанії TheMakeApp і засновницею консалтингової агенції YourPersonal GrowthHacker Вірою Романовою.

Загальне визначення

Манера, поведінка, спосіб взаємодії керівника з підлеглими і є стилем управління персоналом. Класифікацій його запропоновано багато, проте в кожного керівника він все одно буде унікальним. 

«Зазвичай для успішного управління проєктом застосовують змішані стилі. Ефективний лідер має відшукати баланс. Саме такий підхід підвищує шанси на успішне функціонування проєкту», – пояснює експертка. 

Класифікація Курта Левіна

Найбільшого поширення набула класифікація стилів управління німецько-американського психолога Курта Левіна. Він поділив керівників на три типи, за аналогією до політичних систем – авторитарної, ліберальної, демократичної. Кожен стиль управління буде результативним за таких умов: з огляду на ситуацію треба застосовувати певний його різновид, до того ж він має органічно поєднуватися з темпераментом керівника. 

Авторитарний: я сам!

За такого стилю вся влада, ухвалення рішень і відповідальність перебуває в руках боса. Співробітники отримують мінімум інформації й перебувають під суворим контролем начальника. Ініціативність і самостійність цьому стилю не притаманні. Керівник все перевіряє за підлеглими й постійно втручається в їхні справи. За найменшої провини штрафує. 

Здається, що такий стиль – пережиток, та його все ж корисно застосовувати в деяких ситуаціях.

«Авторитарний стиль буде ефективним, коли треба швидко ухвалити важливе рішення чи скоротити персонал. Згодиться він і під час кризового управління чи форс-мажору. Саме в цьому його переваги», – зауважує Віра Романова.

Проте недоліки авторитаризму чималі, бо він негативно впливає на мікроклімат у компанії. Така стратегія дає короткочасне покращення справ, але знижує ініціативність і мотивацію працівників, збільшує плинність кадрів і спричиняє прогули. 

Тепер розберемося, до якого темпераменту підходить цей стиль управління. Звісно ж, для владної людини, яка хоче, щоб їй підкорялися. Такі керівники не терплять заперечень, не сприймають критики й не дослухаються до думки інших. 

Найбільш відомий представник цього стилю – імперія, яку створив Генрі Форд. Завдяки жорсткому одноосібному керівництву Ford Motor Company на початку ХХ століття заволоділа 50% автомобільного ринку. Втім, з часом через невміння дослухатися до інших Генрі Фонд втратив переваги. Це доводить, що такий стиль управління ефективний лише на певних етапах життя компанії.

Серед сучасних «диктаторів» – батько Facebook Марк Цукерберг та співзасновник Apple Стів Джобс. 

«Більшість компаній мають авторитарний стиль управління, хоча й намагаються здаватися демократичними. В Україні серед диктаторів Укрпошта та Євроізол», – пояснила Віра Романова.

Ліберальний: повне делегування

Інша крайність, протилежна авторитаризму, – стиль невтручання. Бос дає команді майже цілковиту свободу дій, за потреби підтримує й щось радить. Фактично такий менеджер складає з себе відповідальність. Функції керівника зводяться до формування завдань, визначення строків, згуртування команди та виконання ролі посередника. 

Головна перевага ліберального стилю управління в тому, що добре підібрана, професійна команда може самостійно, без участі й втручання лідера розпочати заплановану справу чи запровадити напрям бізнесу. У працівників є можливість розвивати й втілювати найкреативніші ідеї.

Важлива умова – найняти фахових, мотивованих працівників, які розвиватимуть свій професіоналізм і компанію, а не користуватимуться фактично безвладдям. 

Недоліки виявляються, якщо команду підібрано неправильно. Підлеглі можуть сприйняти невтручання керівника у справи за байдужість. Невмотивовані працівники нераціонально використовуватимуть час. А недостатньо згуртована команда втрачатиме швидкість і вектор руху.

«Самомотивації часто достатньо для ефективного виконання роботи, особливо, коли компанія працює у творчому сегменті – редакція, дизайн, проєктування тощо. Цей стиль даватиме хиби в керівників, які не мають контролю над своїми справами, а отже, й над завданнями підлеглих», – окреслила сфери бізнесу й небезпеки вибору такого стилю фахівчиня HR.

Ліберальне управління добре для лідера, який може відпускати ситуацію, довіряти людям, послаблювати контроль, який володіє мистецтвом залагоджувати конфлікти й гуртувати людей навколо ідеї.

В Україні ліберального підходу дотримується компанія TheMakeApp. 

Демократичний: голосування й вибори

Керівник разом із фаховою командою ухвалює всі рішення. Працівники мають змогу виявляти креативність, самостійність і розвиватися. Як правило, ступінь залученості співробітників у процеси компанії досить високий. Втім, є відповідальність за несвоєчасне чи неякісне виконання завдання. За перевиконання планових показників діє система бонусів й інших мотивацій. 

Керівник формує візію, напрям розвитку компанії. Це зона його безпосередньої відповідальності. 

«Демократичний підхід сприяє продуктивності команди й підвищенню рівня задоволеності роботою. Більшість видів бізнесу, за відповідного темпераменту лідера, можуть послуговуватися ним на стадії стабільного розвитку. Проте цей спосіб управління буває неефективним, якщо рішення треба ухвалити швидко, або компанія перебуває у кризі», – пояснює психологиня.

Головна умова дієвості такого стилю керування – здатність колективу працювати в демократичному середовищі. За перекосів працівники можуть нераціонально використовувати ресурси, або ж намагатися взяти управління бізнесом у свої руки. Крім того, демократичний стиль забирає багато часу на ухвалення рішень, також у колективі, буває, виникають конфлікти, а конкуренція перетворюється на війни відділів чи груп.

Демократичне управління природно для людей, які вміють дослухатися до думки інших, та головне – вірять, що істина завжди посередині, й обговорення є найкращим способом її відшукати. 

Серед українського бізнесу демократичний стиль управління має DS Aqua Service. Також цей стиль можу бути в підрозділах великих корпорацій (Google, Microsoft, Apple), навіть якщо основа авторитарна. 

Ознаки хибного стилю управління

Кожен з підходів може бути ефективним, але для цього потрібні ідеальні умови: відповідність темпераменту керівника й характеру підлеглих, а також сприятливий бізнес-цикл компанії.

Наведемо кілька ознак, які сигналізують, що обрано неправильний стиль:

• Ви виправляєте помилки співробітників, дороблюєте за них роботу. Так буває, коли працівники не вмотивовані, або ви не даєте їм можливості виконувати завдання самостійно. 
• Узгодження дріб’язкових речей: вибір подарунків, уніформи тощо. Ви впевнені, що краще за вас ніхто не зробить. Таким чином ви будете постійно занурені в операційну діяльність і просто не встигатиме виконувати своє основне завдання – розвивати бізнес.
• Війни відділів. Наприклад, бухгалтери вважають себе найкомпетентнішими у колективі, а менеджери-продажники впевнені, що саме вони всіх годують. Коли є «банди», команди бути не може, а без неї нема єдиного бачення розвитку компанії.
• Плинність кадрів. Якщо люди часто звільняються, це означає, що у компанії не все гаразд. 

Отже, враховуйте усі чинники, тримайте носа за вітром і  будьте гнучкими, просунутими керівниками, застосовуючи за різних умов і потреб один зі стилів управління персоналом.