Мій банк
МОЯ СВОБОДА
МОЯ СПРАВА
МОЄ МАЙБУТНЄ
МОЯ СИЛА
МОЄ ЗАВТРА
МІЙ СПОКІЙ
МОЇ ЛЮДИ

Бізнес-клуби: навіщо потрібні та як туди потрапити

Коротко про тренди у світі

Правильно обране оточення допомагає зробити влучний вибір і підтримає у скрутний час. Саме таку роль виконують бізнес-клуби, що стають все більш популярними серед підприємців. 

Бізнес-клуби виникли у Британській імперії у XVIII ст., там збиралися джентльмени для обговорення біржових новин і налагодження ділових зв’язків. У Вікторіанську епоху в імперії налічувалося понад 2 тисячі таких товариств. 

В Україні ділові клуби вперше з’явилися на початку ХХ ст., відновили свою діяльність вони лише після краху СРСР, у 90-х роках, однак так і не набули поширення, бо бізнесмени не розуміли, навіщо їм ці спільноти. 

По-справжньому бізнес-клуби стали популярними лише останніми роками, і причин тому декілька:

  • Економічна криза. Цікаво, що ділові спільноти множаться у скрутні часи – бізнесмени хочуть спілкуватися й отримувати поради, як вийти зі складного становища.
  • Розвиток соцмереж. Поширення соціальних мереж і месенджерів сприяла всебічній комунікації підприємців. Власники бізнесу тепер спілкуються не лише з іншими підприємцями, а й зі своїми безпосередніми конкурентами. 
  • Інтернет-бум. Україна стає одним зі світових центрів у галузі інформаційних технологій, у країні з’явилося багато IT-підприємців, які воліють спілкуватися з колегами. 
  • Подорожі за кордон. Бізнесмени активно подорожують і спостерігають, як ведуть бізнес за кордоном. В ЄС і США ділові люди активно спілкуються в бізнес-клубах, і це йде їм на користь. 

Що дають бізнес-клуби 

Насамперед, можливість спілкуватися із рівними. Насправді більшість підприємців відчувають себе одинаками, бо поділитися власними проблемами нема з ким. Близькі й рідні не завжди готові спілкуватися про ділове життя, із підлеглими про це теж не поговориш. Йти на бізнес-події навмання часто немає сенсу, бо є ризики натрапити на шахраїв чи інфобізнесменів, в яких на меті «розвести» вас на гроші, домогтися влаштувати їх на роботу або згаяти ваш час лекціями про «успішний успіх». 

Бізнес-клуби дають можливість спілкуватися з такими самими бізнесменами, як і ви, що мають тотожні доходи й схожі проблеми. У декого більший досвід і ширші зв’язки, тому такі люди можуть допомогти цінною порадою чи контактами. І підприємець не боятиметься, що йому порадять щось не те. Кожен член клубу дорожить своєю репутацію й не хоче, щоб його виключили зі спільноти. 

Модератори, здебільшого досвідчені підприємці, визначають напрям розмов – так учасники не витрачають час дарма, а обговорюють на мітингах теми, які їх найбільше турбують. 

Завдяки цьому в клубі реально знайти ментора, що має чималий досвід в управлінні й допоможе вам рости вгору. Зазвичай це власники великого бізнесу. Зазвичай, вони не братимуть з вас грошей, бо їм цікаво випробувати свої менторські навички. Отож, за допомогою бізнес-клубу ви можете безплатно отримати цінні поради й напутника. 

Ділові спільноти часто роблять цікаві заходи, куди запрошують відомих спікерів. Учасники беруть участь у спільних подорожах, спортивних і розважальних подіях. Підприємцю набагато простіше розслабитися в колективі, де від нього нічого не хочуть отримати й не намагаються підлещуватися. У такому оточенні можна поговорити з колегами про життя, почути цікаву ідею чи налагодити ділові зв’язки з людиною, яка вас не ошукає. 

Як стати членом клубу

Клуби, що поділяються на відкриті й закриті, висувають різні вимоги до членів. 

Відкриті. Для таких достатньо підписати угоду, що ви погоджуєтеся з умовами участі у клубі, сплатити членський внесок і щомісяця перераховувати абонплату. Деякі клуби убезпечуються від випадкових людей високою вартістю щомісячної абонплати (приблизно тисяча доларів) або вимогою пройти обов’язкову співбесіду з керівником клубу. 

У спільнотах зазначають, що подібні вимоги висувають не просто так, адже вони відповідають за комфортну й безпечну атмосферу для своїх членів. 

Закриті. У такі клуби потрапити ще важче. По-перше, вас має рекомендувати один із членів, по-друге, з боку інших учасників не повинно бути заперечень, по-третє, вам необхідно пройти співбесіду з керівником клубу. Іноді від вас вимагатимуть підтвердження, що ви є власником бізнесу й отримуєте певний дохід на рік. Також ви повинні підписати угоду про умови перебування в клубі. Якщо ви не відповідатимете цим вимогам, то не потрапите до спільноти. 

Попри не надто особливу гостинність закритих клубів, саме вони є найефективнішими для підприємців, бо відсівають небажаних учасників, залишаючи лише надійних, заможних і відкритих. З такими можна не лише спілкуватися, а й спільно інвестувати в бізнес. 

Альтернатива

Втім, якщо вам не по кишені членство в клубах (100–500 доларів на місяць) або вам відмовили, не біда. Є галузеві чи ділові клуби за доступнішими вимогами й ціною, але рівень контролю за учасниками там буде не такий високий, тому враховуйте це. 

Зрештою можна звернутися до спеціалізованих асоціацій. Тут хоч і не гарантують комфортного спілкування й відпочинку, проте дають змогу спільно обстоювати інтереси вашої галузі перед державою. Та й вартість членства тут набагато дешевша, від тисячі гривень. 

П’ятірка кращих бізнес-клубів України

  • CEO Club Ukraine, Київ. Один з найстаріших відкритих клубів, що працює з 2011 року. Його членами є понад 150 підприємців середнього й великого бізнесу. З 2017 року він став частиною міжнародної мережі CEO Clubs International, яка нараховує 15 тисяч учасників. Штаб-квартира спільноти розташована в США, у Нью-Йорку. 

Клуб проводить понад 100 зустрічей на рік у власному будинку в Києві. Фінансові й репутаційні можливості дають змогу запрошувати відомих світових спікерів. Серед учасників – власники великих IT, аграрних та нафтопереробних компаній. Кожний кандидат проходить відбір, перший етап – обов’язкове заповнення анкети.

  • Спілка українських підприємців (СУП), Київ. Об’єднує понад 800 компаній. Клуб відкритий, але заявка на членство має бути погоджена керівництвом. Тут є різні програми як для мікробізнесу (до 5 млн грн обороту на рік), так і для великого бізнесу (від 100 млн грн). Члени клубу беруть участь у різноманітних заходах: візити до підприємств, конференції, тренінги. Загалом СУП проводить 112 заходів на рік. Характерною рисою Спілки є активний діалог із владою, її конференції відвідують міністри й чиновники вищого ешелону, яким підприємці ставлять запитання й висувають вимоги. 

  • West-Ukrainian Business Club, Львів. Закритий клуб, що об’єднує підприємців Західної України. WUBC проводить 12 зустрічей на рік. Гостями клубу є провідні бізнесмени, політики, члени інших клубів і бізнес-асоціацій, консультанти, бізнес-тренери й провідні аналітики. Членом спільноти може бути власник або перша особа компанії з оборотом не менше ніж 30 млн грн на рік. Людина повинна мати хорошу репутацію й досвід управління власною справою хоча б 5 років. 

  • Prizma, Київ. Закритий клуб, членами якого стають власники підприємств з оборотом у 500 тисяч доларів на рік. Наразі у клубі 50 резидентів. Вступний внесок – 4 900 доларів на рік. Для учасників діють знижки від партнерів клубу (преміальні фітнес-центри, ресторани, бутики), освітні програми, інвестиційний клуб, де можна презентувати інвестицію для членів товариства, персональний консьєрж-сервіс (бронювання готелів і квитків, пошук спеціалістів тощо).

  • Board, Київ. Відкритий клуб, але треба пройти співбесіду із співзасновником і отримати від нього рекомендацію. Працює в 10 містах України, в 2021 році планує збільшити кількість міст до 16 і відкрити філії в інших країнах. Проводять мінімум 4 івентів на місяць в різних містах України, візити в компанії учасників спільноти, розбори кейсів, спільні проекти. Учасники можуть отримати підтримку Board Angels, які допоможуть знайти потрібні контакти для вирішення завдання в бізнесі і не тільки. Серед менторів клубу – власники великих українських компаній. Наразі в Board перебуває 550 учасників.

Коротко про тренди у світі

АТ "Ощадбанк"