Новий Трудовий кодекс (ТК) не став проривом. Це не революційний, а еволюційний документ, який полегшить життя роботодавцям і претендентам на робоче місце, але кардинально не змінить основні права і обов'язки учасників ринку праці.
Найпомітніше нововведення, яке запропонували до другого читання ТК, – це обмеження прав профспілок. Лідери профспілок кажуть про звуження прав працівників на користь роботодавців і лякають своїх членів безправ'ям. Однак, щиро кажучи, я не пам'ятаю їхньої боротьби за права робітників, за винятком кількох галузевих профспілок.
В Україні досить поширене неофіційне працевлаштування та виплата зарплат у конвертах, і профспілки не змогли захистити від цього своїх членів. На практиці дотримання прав працівників більше залежало від роботодавця та активності трудового колективу щодо захисту своїх прав. Тому ця норма не спричинить істотного погіршення ситуації з дотриманням ТК роботодавцями. Хоча стратегічно вона дає перевагу роботодавцям, які і так мають достатньо переваг у трудових спорах.
Однією з найбільш резонансних є пропозиція узаконити системи відеоспостереження за співробітниками і моніторинг їхньої активності в інтернеті у робочий час. Не секрет, що багато компаній не перший рік контролюють співробітників і з цього приводу подекуди трапляються скандали. Щоб запобігти таким неприємним ситуаціям, у законі є норма про те, що працедавець зобов'язаний повідомити співробітника про застосування засобів технічного контролю.
Водночас є низка поліпшень. Таким собі компенсатором звуження прав профспілок буде розширення прав державних інспекторів з праці. Вони отримали набагато більше прав для перевірки підприємств щодо дотримання трудового законодавства. Драконівські штрафи за непрацевлаштованих працівників і недопущення на виробництво інспекторів з праці вже призвели до того, що від початку року ринок праці став більш легальним, і тренд офіційних взаємовідносин зростає. Отже, це нововведення захищає права працівників краще профспілок, які, маючи більше повноважень, так і не змогли захистити своїх членів.
На 17% збільшився термін відпустки: тепер вона становитиме 28 календарних днів замість 24, і двічі на рік можна буде повноцінно відпочити (по два офіційних тижні). За це потрібно подякувати Угоді про асоціацію з ЄС, яка має на меті гармонізувати українське законодавство з європейським.
За затримку зарплати роботодавець тепер відповідатиме не лише перед державою, а й перед своїми працівниками. ТК передбачає нарахування пені роботодавцю на заборгованість з виплат зарплати та інших компенсацій. А ще підвищуються тарифи на роботу понаднормово. Для 120 понаднормових годин протягом року діє старий, подвійний, тариф, а від 121 години роботодавець має заплатити утричі більше звичайного тарифу.
Напевно, найвагомішою позитивною зміною можна вважати обов'язкове укладення письмового договору під час працевлаштування, в якому детально описані умови роботи, відпочинку, компенсації. Це зменшить кількість трудових скарг, коли люди чекають одного, а потім отримують геть інше.
Резюмуючи, наголошу, що новий ТК – це технічний документ, який осучаснює трудове законодавство, ним зручніше користуватися як роботодавцями так і працівниками. І традиційно, більший вплив матимуть не законодавчі норми, а практика їхнього застосування. За налагодженої судової системи ТК буде дієвим і захищатиме права учасників ринку праці набагато краще.