Бджільництво як бізнес: як правильно інвестувати, щоб отримати прибуток

В останні роки Україна впевнено утримує перше місце в Європі з виробництва меду та знаходиться в трійці світових лідерів. Згідно зі статистикою, в країні налічується більше 400 000 пасічників, у яких понад 3 млн бджолосімей. Таким чином, Україна збирає десятки тисяч тонн меду в рік, більша частина якого відправляється на експорт. 

У яку суму обходиться обслуговування великої пасіки, як запустити цей бізнес-напрям у 2021 році та з якими труднощами доведеться зіткнутися молодим підприємцям? На ці та інші питання відповів досвідчений бджоляр-промисловець, голова Асоціації Професійних Бджолярів України Григорій Легкий.

Історія пасіки Григорія Легкого

Григорій Борисович Легкий – пасічник з 30-річним стажем. Виробництвом меду він захопився ще в дитинстві, на пасіці батька, у якого працював підсобником аж до армії. А повернувшись, повністю перейняв господарство та почав його розширювати.

В останні роки пасіка Легкого налічує 500 вуликів, обслуговуванням яких Григорій займається разом з дружиною та двома синами. 

Головна спеціалізація пасічника – виробництво товарного меду та продаж бджолопакетів (невеликих бджолосімей на 4 рамки, які купують навесні початківці бджолярі для швидкого розвитку своїх пасік). Зараз він планує розширити господарство до 1000-1200 вуликів, як це роблять його колеги з Європи, США, Канади, Австралії.

Скільки коштує утримання великої пасіки

За словами Легкого, близько 60-70% прибутку він вкладає у розвиток бізнесу. А витрати на організацію промислової пасіки дійсно великі:

• придбання сучасного обладнання, щоб обережно та швидко відкривати рамки;
• покупка лінії для відкачування меду;
• будівництво окремого приміщення для облаштування цеху з відкачування меду;
• оновлення вуликів, покупка рамок;
• придбання племінних маток.

Головне завдання інвестицій в утримання пасіки – зниження собівартості виробленої продукції. Цього домагаються за рахунок збільшення числа вуликів, відпрацювання технології утримання бджіл та використання найкращого обладнання

Зараз у Легкого кілька окремих точків (пасік), на яких живуть бджоли різних порід. У господарстві є:

• місцеві породи;
• матки породи «Карпатка» з Західної України;
• матки породи «Українська степова» з Гадяцького інституту Полтавської області;
• порода «Карніка» від селекціонерів з Німеччини;
• матки «Бакфаст» від австрійських фахівців.

«Кожна порода має свої особливості і потрібно протестувати всі існуючі сьогодні варіанти для того, щоб знайти оптимальну для себе бджолу», – розповідає фахівець.

Одна матка від закордонного селекціонера коштує 35-40 євро (виведена методом вільного спаровування). Матки з ізольованих острівних обльотників коштують вже близько 70 євро. А отримані методом штучного запліднення (ШЗ) – від 120 євро. Від цих маток в подальшому проводиться щеплення личинок та вирощуються свої матки F1. Це дозволяє одержати високу якість сімей на пасіці, які мало рояться та добре працюють на мед. 

Розширення пасіки відбувається в основному за рахунок власних відводків. У 2019 році Легкий провів експеримент з купівлею 100 бджолопакетів та запуском точку на новому місці з нуля й вже за перший рік вдалося накачати 10 бочок меду (приблизно 30 кг на сім'ю). Як повторити цей досвід?

Пасіка на 100 вуликів: витрати, інвентар, особливості покупки, окупність

Бджільницький бізнес зазвичай починають з придбання бджолопакетів: невеликих відводків бджіл з маткою, 3-4 рамками розплоду та запасами меду. Це все, що потрібно для формування повноцінної сім'ї до закінчення сезону. Бджолопакет – не повноцінна сім'я, тому й коштує вдвічі (а іноді й втричі) дешевше зимовалої сім'ї.

Купівля бджолопакетів

«Україна – велика країна і це дуже зручно для бджільництва», – каже Легкий та додає: вартість «пакетів» залежить від регіону покупки. 

Основний регіон з виробництва бджолопакетів – західна Україна (Закарпаття, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька області). Там погодні умови сприяють ранньому розвитку бджолосімей, та й сама порода Карпатка дуже бурхливо розвивається, що дозволяє продавати бджолопакети на 3-4 тижні раніше східної України. Плюс, на заході немає хорошої медоносної бази, тому місцеві бджолярі заробляють на пакетах. Чим ближче до сходу, тим бджолопакети дорожче.

Вартість бджолопакетів залежить і від оптових цін на мед. За останні 3 роки ціни коливалися на рівні:

• 2018 р.: 1000-1100 грн на західній Україні та 1200-1400 грн на сході. Високою була й ціна опту меду, близько 50 грн/кг, що спровокувало підйом бджільництва та величезний попит на «пакети» навесні;
• 2019 р.: 800-1000 грн на Заході та 1000-1200 грн на сході. Ціна меду знизилася, «пакети» подешевшали;
• 2020 р.: 500-800 грн на Заході та до 1000 грн на сході. Низька ціна меду сильно знизила попит на бджолопакети.

У 2021 році знов очікується підвищення вартості бджолопакетів до 800-1000 грн на західній Україні та 1000-1200 грн на сході. Через епідемію коронавірусу та збільшення попиту на продукт, ціни на мед в світі підвищилися.

Як вибрати систему вуликів

На початковому етапі важливо вибрати систему вуликів, оскільки потім змінювати її затратно як по часу, так й фінансово. 

Вулики бувають багатокорпусними (розбірними) та лежаками (всі рамки розташовані горизонтально). Кожна з систем має право на існування та може трансформуватися в промислове бджільництво. 

За словами Легкого, в Польщі існує промислова пасіка на 1600 сімей виключно у вуликах-лежаках на 24 рамки. Але в обслуговуванні цієї пасіки зайнято багато людей, тому собівартість меду збільшується.

«Для промислового бджільництва більше підходить багатокорпусна система. У зарубіжній практиці одна людина обслуговує до 800 сімей за системою Рута. Правда, робота у них як на фабриці, без любові до бджоли. У нас в Україні до бджіл більш дбайливе ставлення», – підкреслює Легкий.

Від обраної системи вуликів залежить тип рамок, які використовуються на пасіці. Є 3 основних: Рута (висотою 230 мм), Дадан (висотою 300 мм) та напіврамки – 145 мм. 

Комплект дерев'яного вулику за системою Рута (3 корпуси, комплект рамок, дашок та дно) коштує приблизно 1000 грн. На початковому етапі саме придбання вуликів – найширша стаття витрат. 

Додаткові витрати

На старті для пасіки на 100 сімей також потрібні:

• медогонка. Мінімум на 6 рамок та бажано автоматична з електроприводом. Загальна вартість: 6 000-8 000 грн;
• ручний пасічний інструмент – стамеска, щітка, скребок, вилочка. Вартість: 500 грн;
• пасічний візок, щоб розвантажити спину при роботі з корпусами. Вартість: 3 000-6 000 грн;
• степлер для збивання рамок: 500-1500 грн;
• ніж для розпечатки стільників: 500-1000 грн;
• стіл для обрізання рамок на відкачку: 2 000-3 000 грн;
• пасічницький костюм: 200-500 грн.

Разом на базові витрати з урахуванням покупки бджолопакетів по 800 грн, виходить приблизно 200 000 грн. (100 тис на вулики, 80 тис на бджолопакети та 20 тис на реманент та обладнання).

Окупність інвестицій у створення пасіки

При гарному догляді та своєчасному розширенні, в перший сезон бджолопакет приносить до 35 кг товарного меду, а в другий, коли з бджолопакетів формуються повноцінні бджолосім'ї, – 50-60 кг з сім'ї.

Виїзд на кочівлю (підвіз сімей на поля з медоносами) дуже збільшує медопродуктивність. Якщо сім'ї зимувалі, можна «піднятися» з 50 кг на бджолину сім'ю у стаціонарному розміщенні до 100 кг та більше (при підвезенні на поля). Все залежить від того, куди та скільки кочувати. Перевозити бджіл можна на ріпак, липу, акацію, соняшник, гречку.

Якщо кочувати на медоноси, до кінця другого сезону можна отримати прибуток за умови продажу продукції бджільництва на опт. Якщо збувати в роздріб, інвестиції окупаються вже в перший рік. 

Форс-мажори у бджільництві

Бджолярі, як всі аграрії, залежать від погоди. Якщо у аграрія на полі в цьому сезоні не родив соняшник (тривала посуха або постійні дощі), немає врожаю й у бджолярів.

Також є ще два серйозних фактори:

1. захворювання бджіл. Зокрема кліщ Варроа, який завдає величезної шкоди бджільництву. Крім нього є гнилець, аскосфероз, акарапідоз та інші неприємні захворювання. Всі їх потрібно вміти вчасно розпізнати та лікувати;
2. хімічна обробка полів пестицидами. Деякі бджолярі, особливо в південних областях, у сезоні-2020 сильно постраждали від обробки пшениці. Так, саме пшениці, яка ніякого нектару не виділяє. Після обробки полів бджоли потрапляли під дію отрути та гинули просто пролітаючи поруч з полем.

У 2021 році через велику кількість посіяної озимої пшениці досвідчені бджолярі прогнозують серйозні втрати від хімічної обробки полів. Від хімії насправді страждають не тільки бджоли, бджоляр пасіку відновить. Гине безліч диких комах, птахів, зайців та іншої живності.

До речі, Григорій Легкий є членом робочої групи при Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, яка займається проблемами обробки полів. За його словами, вкрай складно просунути пропозицію бджолярів про обмеження застосування або загальну заборону на певні препарати для запилення полів, які в Європі вже 20 років вважаються неприйнятними. 

В Україні з ними працюють, незважаючи на загибель бджіл та не беручи до уваги, що 70% врожайності того ж соняшнику залежить саме від них. 

Поради новачкам в бджолярному бізнесі

На перших етапах створення пасіки важливі знання. Власний досвід формується безпосередньо на пасіці, але базові знання біології бджолиної сім'ї та особливостей догляду потрібно добувати. 

Як і де їх можна отримати?

• домовитися з наставником, який допоможе розібратися в тонкощах догляду за бджолами;
• читати профільну літературу;
• вивчати блоги на YouTube. Багато досвідчених бджолярів діляться секретами та технологією обслуговування пасік, з яких можна черпати багато корисної інформації. Григорій Легкий також має свій канал на YouTube, де докладно розповідає про промислове бджільництво.

Також є онлайн-курси по бджільництву, де вивчають цей бізнес-напрям детально. Вони проходять в інституті бджільництва ім. П. І. Прокоповича. Крім того, майже в кожному районі та області існують товариства бджолярів, які регулярно проводять семінари. Вступивши до них, можна отримати багато корисної інформації, завести знайомства з професіоналами. 

«Наша Асоціація Професійних Бджолярів приймає пасічників, у яких 300+ бджолосімей. Негласно ми називаємося промисловцями і основний напрямок нашої роботи – спілкування по темі промислового бджільництва. Крім цього, ми щотижня спілкуємося з колегами з США, Канади, Фінляндії, Данії, Нової Зеландії, Австралії та інших країн. Обмінюємося досвідом та технологіями бджільництва, вивчаємо досвід колег в боротьбі із захворюваннями, переймаємо передовий досвід роботи з різними породами бджіл. Тобто, постійно йде обмін знаннями на міжнародному рівні», – зазначив Легкий.

Бджільництво – це вигідно

«Бджільництво пов'язано з великими ризиками. Якщо чесно, є багато бджолярів, які відразу запускають 100-200 сімей та самостійно з ними працюють: не маючи досвіду роботи з великими пасіками, вкладають великі гроші. Й часто через такий підхід пасіка повністю вимирає за 1-2 сезони. Проте є й інші люди, які раніше ніколи не займалися бджільництвом, але за 3-4 роки піднялися з нуля на 500-600 сімей. Це ентузіасти, які з головою пірнають у навчання: шукають інформацію в інтернеті, спілкуються з досвідченими бджолярами, задають питання та досконально розбираються у всіх тонкощах нашої справи. У цих людей сильне завзяття й бажання до навчання та саморозвитку. Саме це визначає успішність бджільницького бізнесу», – резюмує Григорій Легкий.

За словами експерта, оптимальний розмір пасіки для старту сімейного бізнесу – 150 вуликів при роботі на оптовий продаж меду та 100 при роздрібній торгівлі.

Але бджільництво широка галузь і крім меду, можна заробляти й на інших бджолопродуктах:

• зборі пилку;
• вирощуванні воскової молі;
• виробництві прополісу та різних настоянок на його основі;
• зборі маточного молочка;
• вирощуванні бджоломаток;
• створенні племінного матеріалу.

Пасіка – особливий бізнес, який вимагає не тільки часу та інвестицій, але ще й частинку своєї душі. Тільки в такому випадку результат гарантований.