Блог А.Г. Пишного
Сайт: Українська правда
Восьме в Україні, перше в Харкові. Особливе, інклюзивне відділення Ощадбанку. Відкрили разом з паралімпійською чемпіонкою Людмилою Павленко.

Це вона на зимовій Паралімпіаді у Сочі 2014 року здобула золото, срібло і бронзу. Це вона була прапороносцем від нащої збірної на церемонії закриття. Це вона вийшла в українському віночку на стрічках якого англійською було написано"peace", щоб закликати агресора на його ж території до миру саме, коли російські війська почали окупацію Криму.
Організатори здерли стрічки й завимагали зняти футболку також з написом "peace". Але за Людмилу вступилися спортсмени з інших країн. Сказали, що вони теж за мир. Й організатори відступили.

Гадаю, що й організатори агресії проти нашої країни також відступлять. Раніше чи пізніше. Адже з Україною, як тоді з Людмилою, цілий світ.

А ще на відкритті інклюзивного відділення з нами були юні спортсмени на візках. Майбутні чемпіони-паралімпійці. Юля, 15 років, плавець. Даня, 12 років, теж. Юля вже має бронзу на чемпіонаті України. Даня – два золота й одне срібло на всеукраїнських змаганнях "Повір у себе".

Познайомилися з групою слабко чуючих школярів, Олегом Лепетюком, який очолює харківську організацію незрячих юристів і є успішним адвокатом та Миколою Овчаренком, котрий тренує й виховує майбутніх чемпіонів-паралімпійців у Харкові.

Перед відкриттям Даня й Юля на візочках граються в перегони із молодшою сестричкою. До них підходить група нечуючих дітей, яка усмішками та жестами вітає малих спортсменів. Ще за кілька хвилин приїздять четверо старших "візочників". Двоє чоловіків і двоє жінок. В однієї на руках песик. З інтересом дивляться на пандуси – подолаємо чи не подолаємо.

Першою серед гостей слово бере мужня паралімпійка Людмила Павленко після того, як з легкістю виїжджає пандусом на ґанок нового відділення:

- Дякую, такий би пандус у наш будинок. Сподіваюсь, що такі зручні пандуси будуть скоро у Харкові й в Україні в усіх школах, супермаркетах, кінотеатрах, аптеках.

Це все її вітальне слово. Коротко, але відверто. Про наболіле.

Заходимо всередину. Нас зустрічає балакаючий банкомат, яким можуть скористатися незрячі. Вони мають можливість пройти у відділення по тактильній плитці зі спеціальними візерунками. Ці візерунки позначають, на якій ділянці шляху можна йти, а де треба зупинися, щоб відчинилися двері або де і в яку сторону повернути.

Далі нас зустрічає працівник відділення 25-річний Богдан Тимощук, він звертається жестовою мовою до слабкочуючих дітей і дорослих. Ті з радістю жестикулюють у відповідь, тішаться, що їх тут розуміють.

І це, по суті, більше не про банк, а про людей. Бо в такому інклюзивному спілкуванні змінюються й наші співробітники, й середовище навколо них.

У такому відділенні можуть вільно обслуговуватися незрячі, ті, хто не чує, інваліди на візках, зокрема наші хлопці – ветерани АТО.

І не тільки обслуговуватися, але й працювати. Одним із касирів у Харківському інклюзивному відділенні є Юлія Кудінова з ДЦП, випускниця університету Каразіна. Й це не вийняток, а правило й місія нового Ощаду. Всі вже знають хол-менеджера в Київському інклюзиві Артема Нікітенка.

При кожному з восьми таких відділень Ощадбанку в Україні діють клуби інклюзивності. У них люди з особливими потребами, батьки дітей з особливими потребами, громадські активісти діляться досвідом, як вистояти і як поступово, крок за кроком будувати своє життя й інклюзивну країну.

Буквально в минулу суботу спільно з чотирма громадськими організаціями ми провели майстер-класи для наших київських співробітників, як побудувати комунікацію з особливими клієнтами.

Заняття почалися з того, що фізично здоровим людям, працівникам банку запропонували сісти спочатку в інвалідний візок, пересуватися ним по вулиці, самостійно заїхати ним у відділення. Далі їм наділи пов'язки на очі і учасники увійшли в роль незрячих. Спробували самостійно вийти по тактильній плитці з відділення банку й спуститися до станції метро, а потім повернутися назад у відділення.

З одного боку це була рольова гра. З іншого – це дало відчуття, певну уяву – як воно, коли твої елементарні можливості обмежені, коли ти без чиєїсь допомоги не можеш реалізувати своїх найпростіших потреб – вільно пересуватися, вільно спілкуватися з іншими.

А головне це був урок про те, що варто пам'ятати – будь-якої миті доля може розпорядитися в такий спосіб, що ти можеш стати теж людиною з особливими потребами. І матимеш такі самі проблеми. І матимеш їх вирішувати. Тоді тобі буде важливим не опинитися сам на сам, не бути відкинутим...

Чому ми це робимо? В Україні 3 мільйони людей з особливими потребами. Це вдвічі більше, як населення Естонії. Це більше, як населення Литви.

Щоранку ці люди прокидаються з першою думкою, як пересуватися, як спілкуватися з іншими, як інтегруватися в суспільство, де навчатися, де працевлаштуватися. Вони не мають тих простих можливостей, які має більшість. Вони поруч, але здебільшого їх не помічають. Вони мов 3-мільйонна невидима країна, яка живе своїм життям.

Наше завдання – її об'єднати з українським суспільством. Тоді ми з країни з особливими потребами, якою наразі за великим рахунком є Україна, станемо країною необмежених можливостей. І неодмінно переможемо.

На це є великий запит у суспільстві. Коли ми вже відкрили інклюзивне відділення у Харкові й мали їхати далі за робочим графіком, дама, котра на візочку і з собачкою запитала:

- А ви в кожному районі Харкова відкриєте таке відділення, бо в нас аж 9 районів у місті?

- Не знаю, – відповідаю. І подумки себе ловлю на думці: "А так хотілося б".

Інклюзивні відділення Ощадбанку вже діють у Києві, Сумах, Дніпрі, Одесі, Полтаві, Чорноморську й Вінниці. Невдовзі відкриваємо в Ромнах на Сумщині. Хочемо охопити всі регіони, не тільки обласні центри.

Десятиліттями ця проблема замовчувалася. Такі люди були приречені на ізоляцію. Тому я переконаний -

суспільство перед ними в боргу. І ось Ощадбанк поступово його починає віддавати й закликає робити так само інших.

інші статті

Як перемагати Росію

Колонка Андрія Пишного
Про досвід Ощадбанку, якому вдалося перемогти РФ у міжнародному арбітражі, здобувши рішення про виплату 1,3 мільярда доларів США компенсації за втрачені внаслідок окупації АР Крим активи плюс

Бонжур, Москва. Як Ощадбанк може змусити Росію оплатити рахунки на 1,3 мільярда

Інтерв’ю А.Г.Пишного
Сайт: Економічна правда
Український Ощадбанк чотири роки готувався, щоб завдати Росії поразку в Арбітражному трибуналі у Парижі. Як тепер отримати від опонента мільярдну компенсацію? "Ще в 2014 році, розуміючи

Мислити ясно

Колонка Андрія Пишного
Сайт: Новое время
Найбільш оптимістичний сценарій для нас у 2019 році – встояти на ногах і продовжити виконувати своє домашнє завдання, яке замість нас ніхто не зробить Свого часу Нікола Тесла, даючи оцін

інші пропозиції