Ощадбанк – у ТОП-50 банків Центральної і Східної Європи рейтингу Делойт

Ощадбанк увійшов до ТОП-50 банків Центральної і Східної Європи рейтингу компанії Делойт. Глобальне дослідження  «ТОП-500 найбільших компаній Центральної і Східної Європи» включає дані щодо фінансових показників найбільших компаній досліджуваного регіону, а також аналіз економічних тенденцій. Спеціально для цього випуску рейтингу голова правління Ощадбанку Андрій Пишний дав інтерв’ю, в якому розповів про стратегію розвитку банку та його роль в трансформаційних процесах в країні. 

Україна має президентську стратегію сталого розвитку "Україна – 2020» та стратегію Мінекономрозвитку. Яким чином ви враховували ці документи, готуючи стратегію «Ощадбанку»?

Звісно, ми врахували і президентську стратегію, і програму уряду, і поради наших західних партнерів. Все, що стосувалося фінансового сектору, точок зростання. А головне – врахували те, що країна змінюються, тож має змінюватися й головний державний банк. Він має бути драйвером змін у державному секторі. Єдиний нюанс, що в умовах урагану, який пронісся по банківській системі, я як банкір можу будувати плани щонайбільше на 3 роки вперед. Саме на такий часовий горизонт ми провели стратегічне планування. Разом з вашими колегами по «великій аудиторській четвірці» PricewaterhouseCoopers (PwC). Відтак «Ощадбанк» вже працює в рамках затвердженої стратегії на 2015-2017 роки. Вона враховує нагальні потреби української економіки.

Яку роль відіграє «Ощадбанк» у реформуванні країни? І якими є подальші плани у цьому напрямі?

Порівняйте Україну в квітні минулого року та сьогодні. Зроблено досить багато. Але планів ще більше. Країна змінюється. Наша мета – стати ефективним інструментом впровадження цих змін.

Бути банком держави і для держави – перша з трьох стратегічних цілей банку. Акумулювання і розподіл фінансових ресурсів через систему «Ощадбанку» має допомогти державі подолати економічний спад, забезпечити фінансування пріоритетних галузей, запустити економічний двигун країни.

Друга стратегічна мета – банк мільйонів і для мільйонів. За цим стоїть якісно нова комунікація з клієнтами. Переосмислення того, навіщо ми потрібні людям. Громадяни, малий і середній бізнес в скрутні часи мають відчувати плече держави, і саме в цьому ми вбачаємо свою роль. Ми останніми пішли з Криму, коли присутність там стала неможливою з міркувань безпеки та здатності працювати. До останнього тримались на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, бо там наші люди, це наша земля. Сьогодні, до речі,  ми - єдиний банк, який працює фактично на лінії фронту. Менш як за два тижні нам вдалося відкрити мобільні відділення гуманітарно-логістичних центрів.

Третя стратегічна мета – стати банківським брендом №1 в Україні. Ми вкладаємо в це поняття високу якість послуг, лояльність клієнтів та працівників, прогресивну комунікаційну платформу та філософію, за якою ми працюємо.

Як «Ощадбанк» задіяний у реалізації стратегії розвитку держави та за якими напрямами?

Ми є учасником майже двох десятків державних програм. «Ощадбанк» є уповноваженим банком з обслуговування оптового ринку електроенергії, Пенсійного фонду, низки соціальних і гуманітарних проектів (в тому числі з обслуговування переселенців).

Одним з наймасштабніших державних проектів є програма з енергоефективності.  «Ощадбанк» здійснює операційну підтримку цієї програми на практиці і є тим ефективним інструментом змін в руках держави, про які я казав вище. За три місяці ми видали понад 20 тисяч кредитів на суму близько 400 млн. грн. Промислові масштаби. Динаміка зростає. Наразі видаємо 450 кредитів на день.

Ще один пріоритетний напрям – розвиток малого та середнього бізнесу (МСБ), який ми вибудовуємо з нуля. Це проект з величезними перспективами. Він повністю відповідає державній програмі дерегуляції та структурних змін в економіці. Ми активно проводимо  підготовчий процес до запуску кредитування МСБ і будемо готові вийти з національною програмою, як тільки економіка стабілізується і ставки знизяться до прийнятного рівня.

Ще один важливий наш проект – електронне адміністрування. «Ощадбанк» активно співпрацює з Міністерством юстиції над розробкою системи, яка дозволить використовувати  нашу філійну мережу відділень як фронт-офіси з надання адміністративних послуг держави.

Державні компанії мають постійно шукати компроміс між інтересами держави, її соціальними зобов’язаннями та власною ефективністю. Як це позначається на діяльності «Ощадбанку»?

Найбільш труднощі виникають з оптимізацією нашої філійної мережі. В «Ощадбанку» вона найбільша в Україні - близько 4700 віддлень. Це дуже багато. Особливо, якщо врахувати інвестиції в її розвиток, для того, щоб відділення відповідали вимогам часу.

Присутність відділення «Ощадбанку» без належного забезпечення ІТ-системами, без матеріального і кадрового забезпечення вже себе не виправдовує. Тому ми змушені скорочувати нашу мережу і закривати філії в тих селах, де традиційно були присутні три установи: сільрада, «Укрпошта» та «Ощадбанк».

Ми маємо рахувати гроші. Як альтернативу ми замовляємо мобільні пересувні відділення, які забезпечать нашу присутність навіть в тих селах, де решта банків не бачить перспектив роботи, але держава через «Ощадбанк» має надати людям необхідний рівень фінансової підтримки.

Банк не може здійснювати збиткову діяльність. Ми маємо давати прибуток. Так, ми повинні відчувати запити, фінансувати пріоритетні напрями, в тому числі і соціальні. Та головне, як і для кожного ефективного бізнесу, акумулювати кошти, сплачувати дивіденди та податки. За останній рік «Ощадбанк» сплатив державі близько 2,5 млрд. грн. податків і зборів.

Сьогодні багато дискусій точиться про ефективність державної власності в цілому. Яка ваша думка з цього приводу?

Очевидно, приватний капітал демонструє більш відповідальне ставлення до кожної копійки. Але і державний менеджмент може бути ефективним. У світі є безліч прикладів. Рецепт відомий – наймати відповідальних людей. Забезпечувати їм адекватну, а не популістську систему мотивації. Ставити публічно чіткі і жорсткі показники ефективності. Затвердити стратегію та не втручатися. А далі – отримувати дохід на вкладений капітал. Якщо держава цього не отримує, вона, як і будь-який інший власник, має змінювати менеджмент.

Те, що Ощадбанк повністю належить державі - сьогодні благо для людей і бізнесу. Ми  єдиний банк в країні, який має 100% гарантію повернення вкладів фізичних осіб, незалежно від строку і суми вкладу. Ця гарантія існує близько 20 років. Натомість інші банки гарантують своїм клієнтам збереження їхніх коштів через Фонд гарантування вкладів і не більше як 200 тисяч гривень на одного вкладника.

Ми провели інформаційну кампанію, розповіли людям про державну гарантію в Ощаді і це одразу дало результат. Якщо банківська система втратила близько 10 млрд. грн. ресурсу протягом 2014 року, то «Ощадбанк» продемонстрував позитивне сальдо зростання. Люди нам повірили і прийшли до нас.

Держава чи не єдина з усіх власників, хто здійснив повну докапіталізацію своїх банків. Наприкінці минулого року ми отримали близько 12 млрд. грн. капіталу як компенсацію втрат і збитків через окупацію Криму.

Провівши капіталізацію державних банків, уряд дав чіткий сигнал ринку, що готовий підтримувати свої банки навіть попри дефіцит фінансів. Після цього за рентабельністю капіталу ми піднялись з 7-мого на 2-ге місце. Операційний прибуток банку зріс більш ніж удвічі. Відсотковий та комісійний прибутки зросли у 1,2 рази. Ми розуміємо, як важливо відпрацювати кожну копійку, вкладену державою.

Яким для «Ощадбанку» і для вас був минулий рік?

Дуже складний. Ми втратили майже тисячу наших відділень на окупованих територіях. У тому числі і в Криму. Були змушені скоротити майже 6 тисяч працівників. Але криза – не час для «плачу Ярославни», а час для пошук нових можливостей, внутрішніх резервів. У 2014 році всі можливі резерви були задіяні. І тепер це дало свій результат на макроекономічному рівні. Ми досягли дна і відштовхнулися від нього. «Україна здивувала світ», - так оцінила виконану роботу глава МВФ Крістіан Лагард. За цими трьома словами дуже багато поту і, на жаль, крові. За ці слова заплатив кожен українець, в тому числі, на превеликий жаль, і власним життям. Але тим цінніша нам наша країна, тим сильніші ми, тим більш упевнено ми йдемо вперед.

Фінансовий сектор зіштовхнувся з серйозними викликами. Як на вашу думку, чи все можливе було зроблено владою для того, щоб вивести його з кризи?

Ми маємо уряд, готовий реалізувати непопулярні, болісні, шокові реформи, але які відкривають великі перспективи розвитку. Банкрутство банків та втрата заощаджень – це завжди шок. Але завдяки цьому українська банківська система пройшла і дотепер проходить очищення. Держава забезпечила безпрецедентні виплати через Фонд гарантування вкладів. І ми також були учасниками цього болісного процесу. Через наші відділення своєчасно отримали свої кошти тисячі вкладників збанкрутілих банків.

Для виходу з кризу головну роль відіграють також відкритість та чесні комунікації банків із суспільством. Завдяки їм банківська система змогла певною мірою подолати кризу довіри до себе. Хоча ураган, який прокотився по ній, цьому зовсім не сприяв і не сприяє.

Болючим для банківської системи залишається питання відтоку іноземного капіталу.  Втрата 20% ВВП та воєнні дії на сході не сприяють лояльності інвестиційного капіталу.

В той же час запрацювали амбітні програми з МВФ, Світовим банком. Досягнуто домовленість з кредиторами про списання 20% боргу. Прийняті та набули чинності пакети законів, що повністю переформатували антикорупційну політику,  використання державних фінансів.

Це реальні, а не паперові реформи. Вони контролюються міжнародними партнерами і є структурними орієнтирами в рамках угоди з МВФ. І те, що програму було подовжено, підтверджує, що держава, уряд і Ощадбанк виконують свої зобов’язання.

Як, на вашу думку, бізнес буде задіяний у процесах трансформації держави та проведенні реформ?  Яка його роль?

Бізнес має робити свою справу, тобто робити бізнес. А ще – вимагати від держави прозорих правил гри. Не боятися, не мовчати чи емігрувати. Потрібно навчитися говорити з владою та прозоро лобіювати власні інтереси. Для цього мають запрацювати асоціації, профспілки, коаліції громадських об’єднань, які дають можливість розвиватися і забезпечують іншу якість політики в країнах ЄС. Лобіюй, але чесно і відкрито, переконуй, доводь, аргументуй, покажи користь для держави і для суспільства, як це роблять в США, Німеччині, Польщі. Цей механізм скрізь існує, і він правильний чесний і відкритий. Звісно, для того, щоб система запрацювала в Україні, має бути створена відповідна нормативна база. Але вже сьогодні ми маємо у владі людей, готових дослухатися. Рівень впливу громадянського суспільства, тих же волонтерів на процеси, які відбуваються і в українській банківській системі, і в економіці, і в українському політикумі, тепер не проігноруєш. Але це тільки початок шляху.

Те, що відбувається в країні не можна оцінювати у відриві від контексту. Країна в стані війни, в рази збільшено бюджети на утримання і відбудову, фактично з нуля, армії та українських силових відомств. Це величезний тягар, покладений на плечі бізнесу й громадян.

Але кожна криза, навіть теперішня, може стати драйвером для розвитку економіки й суспільства. Матеріальне забезпечення армії насправді може дати поштовх для розвитку не тільки оборонної промисловості, але й малого і середнього бізнесу. Працювати та жити інтересами держави й суспільства – це не означає жертвувати чи втрачати. Успішний бізнес виникає саме тоді, коли по-справжньому служить людям, задовольняє потреби суспільства. Це сказав ще Генрі Форд.

Тож миру та віри всім нам.

Детальніше ознайомитись с рейтингом можна за посилання http://www2.deloitte.com/content/dam/Deloitte/ua/Documents/research/c500/CETop500_2015_ua.pdf.

 

23.09.2015

інші пропозиції