Безумство хоробрих

Жовтень 2014 року. Правління Ощадбанку і консультанти PwC Україна проводять першу сесію з розробки стратегії розвитку банку на 2015-2017 роки. Присутні розгублені. Планувати щось наперед здається неймовірно складним: анексія Криму, воєнні дії на Донбасі, економіка поринає в кризу, курс гривні нестабільний, НБУ не дає чітких макропрогнозів... У такій ситуації неможливо сказати, що станеться в країні завтра, не те що через рік.

Несподівано для всіх голова правління Ощадбанку Андрій Пишний підходить до великого фліпчарту в центрі зали і малює на ньому велику одиницю: «Ось як я бачу нашу мету і завдання – стати банком №1».

«Я до останнього моменту не знав з чого почати. Не хотілося пафосу, але потрібен був знак оклику, – зізнається Пишний. – В очах оточуючих я прочитав, м'яко кажучи, здивування. Це було дуже амбітне завдання».

Минуло чотири роки – і Ощад дійсно став банком №1. Нехай поки що не в усьому, але він вперто рухається до мети.

Ось уже три роки поспіль держбанк посідає перше місце в рейтингу «50 провідних банків України». Торік голова правління Андрій Пишний двічі отримав визнання колег у вигляді титулу «банкір року». У 2017 році Ощадбанк вперше потрапив до сотні найдорожчих брендів в Україні – у рейтингу «Нового времени» він посів 82 місце. 2018 року він піднявся на 66 позицію і увійшов до топ-10 компаній за динамікою зростання вартості бренда.

«За останні роки банк сильно змінився на краще. Сьогоднішній Ощад – це не Ощад 2013 року. Це дійсно банк, який стає на комерційні рейки. У ньому відбуваються серйозні якісні зміни», – говорить перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова.

Двічі в одну річку

Андрій Пишний очолив Ощадбанк майже п'ять років тому, коли, за його словами, ще не розсіявся дим від шин над Майданом. У той період країна жила в очікуванні глобальних змін. Хотілося підвести риску під минулим і будувати нову реальність, де немає місця політичним інтригам, вседозволеності і корупційним схемам.

Те ж саме відбувалося і всередині Ощаду. Після Революції Гідності туди прийшла нова команда – з амбітними цілями і зухвалими планами. Настільки зухвалими, що на ті часи вони здавалися нереальними.

«Головне, що вирізняє Ощадбанк – дуже сильна менеджерська команда. Вони планомірно працюють над інноваційним розвитком, щоб залишити позаду старий образ Ощадбанку, змінити внутрішні процеси, IT-технології, підхід до клієнтів. У такій складній структурі з великою кількістю не завжди інтегрованих процесів і рішень зробити це дуже важко. Потрібна величезна воля до перемоги, величезне бажання все змінити. Я захоплююся цією командою», – говорить старший віце-президент, директор регіонального підрозділу компанії Visa у країнах СНД і Південно-Східній Європі (CISSEE) Віра Платонова.

Можливо, комусь іншому було б не до снаги перетворити «совкового» монстра на сучасний банк у такі короткі строки і в найскладніших за всі роки української незалежності геополітичних і економічних умовах. Але Пишний точно знав за що брався. Вперше він прийшов в Ощад ще в 2000 році на посаду начальника юридичного управління. Незабаром доріс до заступника голови, а в розпал кризи 2004-2005 фактично керував Ощадом.

Разом з Ernst&Young він працював над стратегією розвитку держбанку, заклавши туди багато революційних на той час норм. Чи міг хтось на початку 2000-х подумати всерйоз про реформу корпоративного управління в Ощаді, – банку, де призначення правління завжди мало політичне підґрунтя? Або про те, щоб продати частку в держбанку міжнародним фінансовим організаціям? Не дивно, що втілити задумане тоді не вийшло. До влади прийшов Янукович. Але і робота не пропала марно: багато формулювань, прописаних у тому документі, спливли десять років по тому в стратегії розвитку держбанку на 2015-2017 роки.

"Тиха гавань"

На початку 2014 року хаос погрожував поглинути Ощадбанк разом з усією Україною. Після анексії Криму банк втратив активи на півострові і отримав «дірку» в балансі в $1,3 млрд. Величезний шматок бізнесу просто відпав: у Криму залишилося 295 відділень, ще 421 відділення припинило роботу в Донецькій і Луганській областях. Девальвація гривні вдарила по якості кредитного портфеля, значна частка в якому припадала на валютні кредити. Збиток банку за 2014 рік досяг 8,5 млрд грн. Маючи найбільшу мережу в країні, Ощадбанк посідав 10 місце за показником комісійного доходу. Його частка на депозитному ринку фізичних осіб становила лише 7%.

На початку 2014 року на хвилі паніки люди забирали з Ощаду по 250-300 млн грн на добу. Ситуація в держбанку нічим не відрізнялася від комерційних банків. Фінустанову не вважали надійною – про те, що всі депозити тут гарантує держава, майже не згадували. За перші 6 місяців 2014 року через Ощад витекли вклади громадян на 2,5 млрд грн. Це майже стільки ж, скільки втратив Приват (2,8 млрд грн), у якого депозитний портфель фізосіб на той час був утричі більший.

Рекордний приріст

Знадобилися величезні зусилля нової команди, щоб зупинити відтік і перетворити банк на «тиху гавань». Цю репутацію Ощад береже дотепер. Його частка на ринку строкових депозитів на 1 січня 2019 року становила майже 22%, а загальний обсяг таких вкладів сягнув 71,9 млрд грн. Про довіру населення до банку свідчить ще один показник: 85% клієнтів Ощаду пролонгують свої депозити.

Проходячи через масштабні трансформації, банк готується зберегти репутацію наднадійного. Він залишиться таким навіть якщо відмовиться від держгарантії. Цей крок має стати логічним продовженням часткової приватизації Ощаду із залученням у його акціонерний капітал іноземного інвестора. Зберігши контрольний пакет близько 80% у державних руках і отримавши авторитетного міжнародного акціонера для 20% акцій, банк у горизонті 2022 року стане членом Фонду гарантування вкладів.

Забути про черги

Громіздка структура, побудована за типом ощадкаси, з відверто «совковою» якістю обслуговування – таким був Ощадбанк зразка 2014 року. Навіть після анексії Криму та тимчасової втрати територій на сході країни в його розпорядженні залишалася найбільша і найстаріша банківська мережа в Україні – понад 4 тисячі відділень і 35 тисяч співробітників. Всі вони працювали, по суті, на одну мету – приймання комунальних платежів у населення і проведення соцвиплат. Щомісяця відділення звично наводнювали черги з платіжками, яких обслуговували сонні касири. Здавалося, час тут зупинився...

Про зони самообслуговування тут ніхто не чув. Хоча у найближчого конкурента Ощаду – Приватбанку – термінальна мережа на той момент вже перевалила за 10 тисяч одиниць. Досі згадують випадок: коли Пишний у 2014 році прийшов в Ощад, він побачив 800 терміналів самообслуговування, але не в відділеннях, а в запечатаних коробках. Просто для того щоб їх підключити потрібна була не тільки розетка, а й відповідне програмне забезпечення, продукти, процеси. А їх ще тільки належало створити і побудувати.

Боротьба з чергами стала одним із найскладніших викликів для банку. Лише чотири роки тому 80% клієнтів Ощаду приходили вирішувати будь-які питання в відділення до касового вікна. Зараз вже 87% операцій здійснюється через мобільні канали, і тільки 13% через каси.

І 800 терміналів, колись забуті в коробках, розрослися в другу за величиною мережу в країні – тепер вона налічує понад 3213 терміналів. За цей час банк відкрив 460 зон самообслуговування і встановив 3161 банкомат.«Те як вони борються, щоб відвести людей від кас, заслуговує на величезну повагу. Зараз біля кожного кіоску самообслуговування у відділеннях стоїть співробітник Ощадбанку і навчає клієнтів – як оплатити комуналку швидко і без черги. Зусилля, яких банк докладає, щоб змінити поведінку клієнтів – це революційний шлях», – розповідає Віра Платонова.

З мережі відділень клієнти Ощаду почали перебиратися до Всесвітньої мережі. Їх переадресували в онлайн і навчили користуватися мобільним банкінгом. «Ощад 24/7» створювали фактично з нуля. Тепер це другий після «Приват 24» веб-банкінг в Україні. Ривок вийшов величезним: у 2014 році інтернет-банкінгом користувалося 13 000 клієнтів Ощадбанку, зараз – понад 3,3 мільйона. 

«Професійна робота правління дозволила протягом останніх трьох років наростити баланс банку вдвічі. Ощадбанк активно трансформується, модернізує мережу, розвиває бізнес банківських карток і дистанційні канали», – зазначає заступник міністра фінансів Юрій Гелетій. 

Ощад – серед лідерів за темпами приросту активних платіжних карток. З 3,28 мільйона в 2014 році їх кількість зросла майже вдвічі – до 6,15 мільйона. На ринку торгового еквайрингу (встановлення терміналів у торгово-сервісній мережі) Ощаду вдалося перестрибнути з 32 на 2 місце.

«Від величезної машини минулої епохи з застарілими технологіями Ощадбанк перейшов до абсолютно нового формату. Сьогодні він надає і інтернет-банкінг, і можливість оплати за допомогою гаманців Google Pay і Apple Pay на одному з кращих рівнів в Україні», – переконана Віра Платонова.

За кілька років держбанк реалізував безліч унікальних інноваційних проектів, які розширили простір без готівки. Тепер його клієнти можуть розраховуватися безконтактно не тільки в супермаркетах і магазинах, але і в громадському транспорті, київському метро, в зоопарку, мережі «МакДональдз», а також на концертах і фестивалях. 

«З 2012 року всі заклади «МакДональдз» в Україні оснащено торговими терміналами Ощадбанку. Ми стали першою мережею в Україні, де клієнти в кожному закладі мають можливість самостійно проводити оплату карткою, не передаючи її касирам. У тому ж році для «МакДональдз» вперше в Україні Ощадбанк реалізував програму швидкої оплати замовлень картками. Оплата на суму до 255 грн (Mastercard) і 500 грн (Visa) здійснюється без введення ПІН-коду, якщо не встановлено обмежень з боку банку-емітента. Завдяки всім цим інструментам оплата на терміналах у «МакДональдз» відбувається за лічені секунди», – розповідає фінансовий директор компанії «МакДональдз» в Україні Андрій Прилепа. 

Вже звично прикладаючи телефон або карту до терміналу в метрополітені, мало хто придивляється – чий проект так прискорив і полегшив життя мешканців столиці. Оплатити проїзд в один дотик можна не тільки в Києві, а й у транспорті Івано-Франківська, Житомира, Львова, Мукачева, Тернополя, Чернігова та Чернівців. Понад 130 000 трансакцій щодня проходить через ці термінали. Стараннями Ощаду території проведення фестивалів Atlas Weekend, «Зимова країна» на ВДНГ, «Вулична їжа» та інших стали повністю cashless-простором.

«Вони виконують всі наші бажання, звісно, в міру можливостей. Наприклад, ми попросили забезпечити всіх учасників фестивалю терміналами – ні багато ні мало, а це 250 штук одночасно. Це не кожному банку під силу. Вони напружилися, але зробили», – розповідає автор проекту «Вулична їжа» Роман Тугашев.

Кінець феодального ладу

До 2014 року устрій Ощадбанку до болю нагадував феодальну державу. За єдиною вивіскою держбанку де-факто ховалося 24 регіональних управління і 300 мінібанків з окремими інформаційними комплексами. Кожне з регіональних управлінь мало власні IT-системи, служби супроводу і операційні банківські системи. Тому одним з найважливіших викликів для нової команди стала централізація IT-системи. Була необхідна уніфікація процесів – кожен з «банків» всередині Ощаду мав почати грати за єдиними правилами.

На перший погляд це здавалося не таким уже складним завданням, але перетворилося на колосальну реформу. На той момент кількість клієнтів в Ощаді перевищувала 29 мільйонів, кількість активних карток – 6 мільйонів, рахунків фізосіб – 100 мільйонів. Банк обслуговував постачальників електроенергії та всі спецрахунки системи енергоринку. Будь-які необережні зміни в системі загрожували величезним операційним ризиком. 

Загалом пішов рік на планування переходу і рік на сам перехід. Унікальний за складністю проект переведення більш ніж 100 мільйонів рахунків в єдину базу банк провів без жодної зупинки в роботі. Як сказали самі IT-фахівці, замінили фундамент будинку, не виселяючи з нього мешканців і при цьому не створюючи їм ніяких незручностей.

«Феодальному ладу прийшов кінець. При цьому ми не зупиняли банк ні на один день, не зупиняли обслуговування рахунків фізичних та юридичних осіб. Нічого подібного за масштабом і складності в банківській системі ще ніхто не робив», – стверджує Андрій Пишний.

Більше не ощадкаса

Водій, касири і озброєна охорона – такий незвичайний штат співробітників Ощад набрав для кількох своїх відділень. Зовнішній вигляд цих банківських точок теж нестандартний: броньовані мобільні контейнери і «КрАЗи», захищені надійніше ніж будь-які інкасаторські автомобілі. Тут приймають комунальні платежі, оформляють депозити, відкривають поточні рахунки, відправляють і виплачують переклади.

«Відділення-фортеці» курсують там, де вже давно не ризикують працювати інші банки. Наприклад, у Донецькій і Луганській областях, максимально близько до лінії розмежування.

Вся регіональна мережа Ощаду також зазнала метаморфози. Майже відразу після приходу в банк Андрій Пишний віддав розпорядження зняти у відділеннях з вікон ґрати там, де це не впливало на рівень безпеки роботи. У приміщеннях стало світліше, працівники більше не ховалися від клієнтів за перегородкою і горами паперів.

«У банку 75% персоналу – жінки. Вони зрозуміли, що їх бачать, і це все змінило – від зовнішнього вигляду до ставлення до клієнтів. Це найшвидше стратегічне рішення, яке набуло неймовірного ефекту», – визнає Пишний.

Усміхнені співробітники, ніяких бар'єрів, які раніше розділяли менеджерів і клієнтів, зони для VIP-ів і представників бізнесу, банкомати та інформаційні термінали – такий вигляд мають відділення нового формату. На сьогодні Ощад відкрив їх понад шість сотень. Це більше ніж налічує вся мережа Райффайзен Банк Аваль (503 відділення) або Альфа-Банку (об'єднана мережа з Укрсоцбанком – 414 точок). Ці 605 відділень вже зараз генерують понад 50% бізнесу банку. Згодом ця частка стане більшою.

Про нову мережу нечасто згадують, дорікаючи Ощаду в оптимізації чисельності і скорочення мережі на більш ніж 1 500 відділень. Банк своєю чергою веде переговори з місцевими радами і депутатами, намагаючись знайти комерційну складову в роботі кожного відділення. Ощад пропонує пілотні проекти щодо пунктів дистанційного банківського обслуговування, коли відділення працює кілька днів або банк приїжджає раз на місяць і працює на базі сільської ради, намагаючись максимально зберегти доступність своїх послуг широкому колу клієнтів.

Особлива гордість Ощаду – 20 інклюзивних відділень, доступних для всіх категорій клієнтів, зокрема людей з інвалідністю. Це унікальний для України проект, в якому продумано кожну дрібницю. Банкомати тут «розмовляють», а хол-менеджери вивчають жестову мову. Касові вікна розташовано досить низько, щоб до них можна було під'їхати на візку. Сюди приходять не тільки по кредити або оформити картку. В інклюзивних відділеннях проходять тренінги з інклюзії для співробітників і партнерів, організовують клуби і майстер-класи.

«Крім нашої співпраці з транспортним рішенням, ми вже давно звернули увагу на інклюзивні відділення Ощаду, які дозволяють людям з інвалідністю отримати доступ до банківських послуг. Такий підхід закладено і в місії самого держбанку, і в пріоритетах його менеджменту – вони послідовно втілюють його в життя. У міру появи таких відділень у багатьох містах змінилося навіть візуальне сприйняття бренда «Ощадбанк», – констатує заступник мера Львова Андрій Москаленко.

На додаток до цього ключового соціального проекту Ощад реалізує безліч благодійних ініціатив. Восени цього року держбанк разом з фондом «Таблеточки» і Masterсard встановив спеціальні благодійні термінали з технологією безконтактної оплати. Щоб перерахувати благодійний внесок, досить просто піднести до нього карту. 

«Ми працюємо з Ощадбанком більше двох років, це наш надійний партнер. Завдяки йому ми змогли взяти під опіку 17 онковідділень і підтримувати 400 дітей. Співробітники щорічно організовують День донора, щоб допомогти нашим підопічним», - розповідає засновник фонду «Таблеточки» Ольга Кудіненко. 

мистецтво продавати

Один з парадоксів колишнього Ощадбанку полягав у тому, що його гігантська мережа протягом багатьох років нічого не продавала. Банк був «заточений» на видавання кредитів юрособам і фактично не працював у роздробі. На початку 2014 року 96% його кредитного портфеля становили позики великим корпоративним клієнтам – держкомпаніям і фінансово-промисловим групам. Багато з них свого часу видавали з політичних мотивів.

Тому всі роздрібні проекти Ощаду довелося запускати фактично як стартапи. Одним з найуспішніших пілотів стало роздрібне кредитування в рамках державної програми «теплих» кредитів. На початок 2019 року всі держбанки разом видали їх на суму 5,4 млрд грн, з них 3,8 млрд – лепта Ощадбанку. На ринку автокредитування частка Ощаду зросла з 4 до 16%, у сегменті іпотеки вторинного житла банк вже займає близько 40%.

Мабуть, одним з найнесподіваніших поворотів стало бажання Ощаду взятися за обслуговування преміальних клієнтів. Однак ідея виникла не на порожньому місці. Після того як у держбанку скрупульозно вивчили профілі вкладників, провели якісну сегментацію клієнтської бази, з'ясувалося, що заможних клієнтів досить, але обслуговуються вони в абсолютно непристосованих до жодної приватності операційних залах. Жодні інші продукти заможних клієнтів не цікавили – людей приваблювала надійність банку, але відлякував відсталий сервіс. Ніхто не хотів стояти в черзі за «елітною» карткою або демонструвати пачки готівки біля касового вікна.

Вдало знайшлося і місце під преміальне відділення на Подолі. Колись воно дісталося банку «у спадок» як застава за кредитом і довго було порожнім. Можливо, про приміщення забули б ще на багато років. Продати його було досить складно, утримувати – дорого. І тут його долю вирішила одна маленька деталь.

«Я подивився на напівпідвал на Воздвиженці – без ремонту і опалення, страшне, без вікон, понад 3,5 тисячі квадратних метрів – і побачив, що там можна створити відділення нового формату. Підкупили гвинтові сходи. Вони мали несподівано стильний вигляд у цьому похмурому місці», – розповідає Андрій Пишний.

Це було в 2016 році. А вже навесні 2017-го напівпідвал перетворився на ультрасучасне VIP-відділення з виставкою творів сучасного українського мистецтва. В Ощаді люблять відзначати, що якби відділення на Воздвиженці було окремим банком, воно б одразу увійшло до топ-15 банків країни за обсягом залучених депозитів. 

Тепер на його основі розвивається цілий напрям, до якого входить 49 преміальних зон по всій Україні. Для реалізації цього стартапу було набрано нову команду. У 2018 році журнал Euromoney визнав преміум-банкінг Ощаду одним з найкращих в Європі. Наприкінці року ще одна нагорода: держбанк відзначили в рейтингу Global Private Banking Awards 2018, який готують британські журнали PWM і The Banker (входять до групи Financial Times).

2 мільйони підприємців

Не менш амбітно виглядала і заявка Ощаду зайняти лідерське місце в сегменті роботи з малим і середнім бізнесом і забезпечити Україні 2 мільйони нових підприємців.

У банку чітко визначилися з позицією – не "воювати" за старих, а допомагати рости новим бізнесменам.

Для цього стартував безпрецедентний проект – національна програма підтримки підприємців «Будуй своє!». У його рамках Ощад не тільки видає клієнтам кредити, але й навчає їх азбуці онлайн-бізнесу: як зареєструвати ФОП, сплатити податки, побудувати бізнес в Інтернеті і багато чого іншого. 

«Це величезна інвестиція в лояльність клієнтів, яку зробив Ощадбанк. Запуск порталу «Будуй своє!» приніс йому тисячі нових клієнтів. Більшість українських банків не звертає на такі речі уваги», – зазначає директор з розвитку Web Promo Антон Воронюк. 

Держбанк активно працює з місцевою владою і вже підписав з муніципалітетами 45 меморандумів про співпрацю. У Вінниці, наприклад, місто повертає підприємцям частину податків, які ті сплатили до місцевого бюджету. Таким чином влада компенсує бізнесменам частину процентної ставки за кредитами, які ті беруть у держбанку на розширення виробництва.

Разом з WNISEF Ощадбанк запустив програму підтримки соціального підприємництва. В її рамках можна отримати кредити всього під 5-10% річних у гривні – нереальна як на теперішній час ставка. Одну з таких позик, до речі, отримала VeteranoPizza.

«Ощад люблю завдяки Пишному, він рухає весь цей банк. Андрій і команда зробили величезний шматок роботи і попереду ще багато всього, але вони впораються. Було б круто, якби вся економіка України зростала такими ж темпами, як Ощадбанк», – говорить засновник Veterano Pizza Леонід Остальцев. 

Що далі

Один з напрямів, у якому Ощаду належить стати першопрохідцем, – стягнення компенсації за втрати, завдані через анексію Криму Росією. Держбанк одним з перших в Україні подав позов до Російської Федерації і через два роки виграв справу. В кінці листопада Арбітражний суд у Парижі виніс доленосний вердикт: задовольнити вимогу про компенсацію Росією збитків Ощадбанку в повному розмірі на суму $1,3 млрд. Кожен день зволікання з виплатою буде коштувати країні-агресору $97 тисяч. 

«$1,3 млрд – це по суті та сума, на яку банк довелося докапіталізувати в 2014-2017 роках», – визнає Пишний. Тепер з'явилася можливість, що Ощад зможе повернути ці гроші державі.

Незважаючи на те що Росія не визнала рішення арбітражу, в банку не втрачають оптимізму. У Ощадбанку набагато більше шансів на успішний результат справи, ніж, наприклад, у Нафтогазу, який вів тяжбу з російським Газпромом. Річ у тім, що НАК може повертати стягнення тільки на активи газового монополіста, тоді як державний банк – претендувати на будь-які зарубіжні активи РФ, включно з майном Газпрому. Причому претендувати в юрисдикціях 154 країн світу.

Перемога Ощадбанку в суперечці з РФ стала можливою, зокрема, завдяки створенню в структурі банку спеціального підрозділу (напряму) реструктуризації і стягнення проблемних боргів. До нього увійшли одні з кращих фахівців на українському ринку в сфері фінансового права. За чотири роки банк отримав більше 7200 судових рішень на свою користь на загальну суму понад 50 мільярдів гривень. З них 14,6 мільярдів – претензії до кінцевих бенефіціарів – фізичних осіб. На користь банку вже стягнуто грошима і майном близько 5,4 мільярдів гривень.

Цілі, які стоять перед держбанком надалі, не менш амбітні. Стратегія розвитку на 2018-2022 роки передбачає часткову приватизацію Ощадбанку. Вже через 2 роки до 20% його капіталу має перейти під контроль міжнародних фінансових організацій. Найбільш імовірним кандидатом в акціонери Ощаду в уряді бачать Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР). 

«Внаслідок реалізації нової стратегії вартість Ощадбанку зросте, і він буде готовий до часткової приватизації за участю ЄБРР до 2020 року. Зараз ведеться активна робота з удосконалення корпоративного управління банку і створення наглядової ради, більшість в якій становитимуть незалежні члени», – прогнозує Юрій Гелетій.

Директор фінансового департаменту ЄБРР в Україні Олександр Павлов підтвердив, що входження в капітал Ощадбанку залишається одним із стратегічних завдань. «Ми задоволені співпрацею з нашими українськими партнерами», – стверджує він.

Співпраця Ощадбанку і ЄБРР почалася ще з 2014 року, коли Андрій Пишний відвідав штаб-квартиру цієї організації. Він запевнив, що нове керівництво українського держбанку готове до кардинальних змін. Тоді пропозицію Пишного в ЄБРР зустріли з подивом. Але вже через два роки темпи трансформації найстарішого державного банку дозволили здійснитися унікальному факту – було підписано меморандум про стратегічне партнерство між ЄБРР, Міністерством фінансів і Ощадбанком. Документ передбачає, що Європейський банк реконструкції і розвитку візьме участь у реформуванні держбанку. Зокрема, надасть підтримку в трансформації його корпоративного управління, а також посприяє розвитку кредитування малого та середнього бізнесу.

«Хотілося б відзначити розвиток двох напрямів роботи Ощадбанку – роздрібний бізнес і кредитування малого і середнього бізнесу. Істотний прогрес за останнім напрямом особливо вражає, оскільки цей банківський продукт створювався в Ощадбанку практично з нуля. Відбувалося це в тісній співпраці з консультантами ЄБРР. З нових продуктів, які з'явилися в банку, також слід назвати онлайн-і преміум-банкінг, які пропонують високотехнологічні рішення для клієнтів. В цілому можна впевнено сказати, що Ощадбанк став помітним гравцем, і йому вдалося кинути виклик визнаним лідерам у цих сегментах ринку, – переконаний Олександр Павлов. – Ощадбанку ще належить вибудувати систему роботи з новою незалежною наглядовою радою, що, безумовно, підвищить якість його корпоративного управління, але потребуватиме відповідної адаптації операційних процесів. Ми очікуємо поліпшення структури активів і доходів банку, а також сподіваємося, що Ощадбанк продовжить побудову життєздатної і стійкої бізнес-моделі, яка забезпечить його прибутковість і конкурентоспроможність у довгостроковій перспективі». 

Як каже Майкл Джордан, талант перемагає в іграх, а команда і інтелект – у чемпіонатах. Всього 5 років знадобилося Ощадбанку і команді на чолі з Андрієм Пишним, щоб вивести одвічного аутсайдера в лігу чемпіонів. Новий бренд, нова філософія, нові бізнес-процеси, продукти і, головне, люди. Стратегія затверджена, курс зрозумілий. Курс на лідерство, приватизацію, євроінтеграцію в банківській сфері. 

 

 

Новое время
20.03.2019