Внутрішні інвестиції – майбутнє країни

Матеріали експертів банку в змі
Блог Андрія Пишного
Сайт: Новое время

Є така думка, що тільки на іноземних інвестиціях економіку не побудувати.

Треба спочатку ефективно залучати внутрішні ресурси. І тим самим показати, що ти вмієш добре, по-господарськи працювати зі своїми грішми, примножуючи їх, тоді тобі доручать і чужі. І тут постає питання, чи є в нас внутрішні резерви?

Я певен, що є, і вони колосальні. За останні три роки заповнені чи не всі депозитні комірки в банках. На рівні 97-98%. Це почалось ще у 2014 році, коли в розпал банківської кризи і паніки на валютному ринку попит на депозитні комірки неймовірно зріс. Навряд чи у них зберігають макулатуру. Це гроші, які варто було б повернути в економіку. І я вважаю, що сьогодні для цього є всі підстави. Рівень довіри до банківської системи під час стабілізації економіки зростає і буде зростати далі.

Сьогодні українська банківська система, пройшовши через дуже складний для себе етап очищення, відповідає міжнародним стандартам, в тому числі з точки зору звітності та оцінки ризиків. Тож є всі підстави для того, щоб підняти ресурс вгору – з депозитних комірок на банківські рахунки, а через банківську систему забезпечити інвестування реального сектору економіки власними українськими інвестиціями.

За різними оцінками, рівень тіньового сектору економіки на сьогоднішній – десь від 37 до 54%. Який він в реалі, важко сказати. Але точно одне – поза легальною економікою перебувають колосальні кошти. Адже недарма практично усі банки підняли чи не вдвічі вартість оренди депозитних комірок. Але, тим не менше, комірки і далі користуються великим попитом.

З іншого боку, кожного місяця, вже третій рік поспіль ми спостерігаємо притік як гривневого, так і валютного ресурсу на депозитні та поточні рахунки в систему Ощадбанку. За темпами приросту ресурсної бази ми тримаємо першість на ринку, що дозволило Ощаду в квітні цього року повністю повернути (переважно достроково) всі кредити рефінансування НБУ – а це ні мало, ні багато майже 20 мільярдів гривень, які не поверталися ще з 2008 року.

Отже, ресурс українського інвестора повертається і буде повертатися в банківську систему. Ми готові його приймати і перенаправляти для роботи в реальному секторі.

Чи є попит на такий ресурс?

Навіть попри досить високі процентні ставки, попит є.

По-перше, доволі успішно засвоює кредитний ресурс АПК, який має колосальний потенціал для зростання.

По-друге, це – альтернативна енергетика, проекти енергофективності, теплі кредити. У перспективі саме енергетичний сектор, ринок енергомодернізації стане серйозним напрямком інвестування і кредитування. Тим більше ухвалений закон Про електроенергетику, який фактично повністю змінює правила гри, лібералізує ринок, відкриває окремі величезні напрямки для роботи.

По-третє, малий і середній бізнес також має колосальний потенціал в Україні. Ми цим займаємось спеціалізовано і нещодавно презентували загальнонаціональну програму підтримки малого бізнесу Будуй своє!. Вона передбачає колаборацію держави, муніципалітетів, банку та великих компаній задля розвитку малого підприємництва.

Отже, ресурси є, бажання є, розуміння безальтернативності шляху є.

Мені видається, що ми за крок до того, щоб економічний процес в нашій країні почав розвиватись за сценарієм вибухового зростання. Тим більше, цьому сприяє і глобальне економічне зростання, і зона вільної торгівлі з ЄС в рамках асоціації.

Потрібно зовсім небагато часу. Є гроші, є усвідомлення. Але, зізнаюсь, одночасно з цим є і певний дисбаланс. Адже, як я вже казав вище, банківська система еволюціонувала. Стали більш жорсткими вимоги до бенефіціарної власності, прозорості, фінансової звітності, фінансового моніторингу. Відтак банки почали по-іншому формувати і вимоги до бізнесу. Так, як це роблять у Європі й решті цивілізованого світу. А ось підприємницьке середовище ще не завжди готове відповідати цим стандартам.

Ті підприємці, які сьогодні думають параметрами бізнес-плану, зрозумілої звітності, де бенефіціари реальні, а не фіктивні, де бухгалтерія біла, можуть не просто прийти до банків, а навіть оголосити тендер на найкращу кредитну оферту. І я переконаний, в цьому тендері братимуть участь найкращі банки з топової частини української банківської системи.

Бо сьогодні банки зацікавлені у залученні і зростанні якісного позичальника. Таких позичальників, на жаль, не вистачає. Банки в буквальному сенсі товчуться на дуже вузькому ринку, який в таких випадках називають «червоним океаном». Тому країні потрібні підприємці, треба створювати «блакитний океан» - новий ринок, ринок малого бізнесу. Це перший фактор економічного відновлення.

Другий фактор – капітал. Залишається проблема непрацюючих активів. Для нас вона принципово важлива. Ошадбанку дістався дуже складний спадок 2014 року. Потім ми зазнали чи не найбільших втрат у зв'язку з окупацією Криму, Донецька і Луганська. Всі ці активи дотепер на балансі банку і мають токсичний характер. Значно псуючи загальну картину.

Над цим працює Міністерство фінансів, адже держава як власник повинна запропонувати варіант, як очистити баланси державних банків для розвитку бізнес-напрямку. Ми готові, час настав. Виконавши цю складну вправу, ми звільнимо капітал і щонайменше вдвічі наростимо кредитний портфель. Адже рівень проблемних позик по банківській системі наразі становить 60%. І звільнення від цього тягаря було б потужним імпульсом до руху вперед.

А якщо врахувати рівень довіри клієнтів, який зростає разом з ресурсною базою, та тренд на економічне зростання, то вже за кілька років це може дати позитивний синергетичний ефект.

Разом з іноземними інвестиціями, які теж нам потрібні, це ще більше примножить наше зростання. По-перше, іноземні інвестиції за своєю вартістю і природою відрізняються суттєво від кредитного ресурсу. Це інвестиційний капітал. По-друге, іноземна інвестиція приходить до нас, несучи з країни свого походження і ті високі стандарти ведення бізнесу, яких так потребує українська економіка. По-третє, іноземне інвестування відкриває нові ринки збуту та нові маркетингові технології.

Тому паралельно з поверненням коштів у банківську систему та їх перенаправлення в реальний сектор в якості кредитного ресурсу ми як країна маємо відкритись для якісного зовнішнього інвестування, інвестування в ті галузі, які сьогодні можуть стати точками зростання. А вони очевидні: енергетика, агропромисловий комплекс, малий і середній бізнес.

Крім того, в України колосальний потенціал внутрішнього ринку, який сьогодні часто-густо споживає саме імпортну складову.

Хоча практично все можна виробляти і споживати всередині країни. І це завдання насамперед для малого й середнього бізнесу.

http://biz.nv.ua/ukr/experts/pyshniy/vnutrishni-investitsiji-majbutnje-krajini-2156798.html

інші статті

Андрій Пишний: Якщо "Укрпошта" хоче бути банком, то банкам треба дати ...

Інтерв’ю А.Г.Пишного
Сайт: Економічна правда
Що відбувається з Ощадбанком, чи насправді він уже не той бюрокартичний "монстр". Про це в розмові з головою Андрієм Пишним. "Так виглядає 1,4 млрд. доларів", — пояснює голова правлін

Вирус перемен. 10 принципов управления изменениями Ощадбанка

Блог Андрія Пишного
Сайт: Фокус
Четыре года изменений в самом большом и старейшем государственном банке страны дают мне право поделиться не прописными истинами менеджмента, а правилами, проверенными на практике Кон

другие предложения