Стратегії Нацбанку і що допомагає гривні встояти?

ЗМІ про нас

Боротьба з інфляцією vs підтримка бізнесу: яка стратегія зараз краща?

Зараз у багатьох українських компаніях відбувається перегляд бізнес-планів: на другий квартал, на наступний рік тощо. 24 лютого життя всіх нас докорінно змінилось, і нові обставини вимагають по новому подивитись на майбутні перспективи. Звісно, подібне відбувається і у нас. В рамках такого перепланування ми намагаємось передбачити, що буде з інфляцією, рівнем безробіття та курсом валют. Хоча ці змінні дуже залежать від інших — як довго триватиме війна, наскільки жорстким буде протистояння, які території це протистояння зачепить. Відповіді на ці головні питання зараз не знає ніхто — і тому будь-які прогнози щодо економічного майбутнього країни та окремих підприємств є досить умовними.

Ця невизначеність не дозволяє учасникам економічного процесу мати певну сталу стратегію, часто управління відбувається в ручному режимі, який об'єднує декілька підходів. Це стосується державного управління в тій же мірі, як і планування бізнес-діяльності. Наведу приклад політики на валютному ринку, яку наразі здійснює Національний банк України.

В поточних умовах стратегії дій регулятора на цьому ринку може бути дві. Перша — це «гра в довгу». Вона передбачає, що війна триватиме місяці, якщо не роки, й першим пріоритетом стає боротьба з інфляцією та зростанням валютного курсу. Головна мета — не допустити різкого зростання цін, що зробить життя незаможних верств населення більш важким в умовах війни. В мандаті НБУ немає завдання тримати валютний курс на якомусь рівні. Головна місія регулятора — цінова та фінансова стабільність. Але всі ми добре розуміємо, що за зростанням курсу валют незабаром «підтягуються» й ціни на пальне (що ми вже бачимо), що негативно впливає на інфляцію. Адміністративне тримання цін у перспективі не досягне своєї мети і може зумовити дефіцит енергоносіїв, продуктів харчування тощо.

Власне, чимало кроків зараз зроблено саме в цьому стратегічному напрямі. Відмова від плаваючого валютного курсу, стимулювання максимального обмеження імпорту, відповідні ліміти та заборони на готівковому валютному ринку, нові нормативи щодо валютної позиції банків — всі ці заходи в напрямі «гри в довгу».

З іншого боку у нас може бути інша стратегія — «гра в коротку». Це коли ми впевнені, що перемога на нас чекає найближчим часом. Через дні та тижні, а не через місяці та роки. Тоді головною є підтримка бізнесу, розвитку якого валютні заборони та відсутність державної підтримки підприємців аж ніяк не сприяють. Так, зараз мало підстав вважати, що ворог залишить нашу територію найближчим часом. Але хто знає, крім наших мужніх воїнів? Тому забувати про «гру в коротку» в НБУ та уряді не збираються. І «закручувати гайки» валютних обмежень до кінця, як це робив НБУ, приміром, у 2015 році, здається, ніхто наміру не має.

З цієї стратегії - кроки, спрямовані на безвідмовне наповнення банківської системи ліквідністю, а також програми підтримки бізнесу. Це грає проти стабільності валютного курсу, проте це дуже допомагає підприємцям вижити у складні часи. І, значить, додає впевненості, що економіка не впаде так сильно і її відбудову не потрібно буде проводити «з чистого аркуша». Бо врешті-решт саме стан економіки визначає, який курс буде у тієї чи іншої національної валюти.

Є ще один блок заходів керівництва України, який, як на мене, не може бути предметом дискусій, хоча знаходиться поза будь-якими стратегіями регулювання валютного ринку. Це допомога тим, хто залишився без роботи та був вимушений переїхати. Тисячі гривень допомоги зливаються у мільйони та мільярди і теж певним чином тиснуть на готівковий валютний курс. Ця допомога для багатьох — буквально питання виживання. Тому я не вважаю, що у держави був шанс не надавати цю допомогу. Тут без варіантів.

З цієї ж серії - це допомога з боку Нацбанку тим українцям, що були вимушені виїхати за кордон. Тримаючи курс валютообміну комерційних банків, регулятор допомагає переселенцям купляти товари та знімати готівкову валюту з гривневих карток за кращим курсом. Тільки на початку війни цей «благий намір» перетворився на проблему: деякі наші співвітчизники налагодили канал вигідної конвертації гривні в валюту, спеціально перетинаючи кордон і знімаючи там готівкову валюту з гривневих карток. Це призвело до необґрунтованого економічно виведення валюти з країни, і добре, що НБУ частково перекрив цю схему лімітами. Звісно, остаточним бар'єром на шляху подібних оборудок у перспективі має стати наближення офіційного курсу гривні до котирувань готівкового ринку.

На моє глибоке переконання, НБУ не має іншого виходу, окрім того, щоб у ручному режимі переключатись між двома стратегіями. І відповіді на запитання «яка стратегія краща?» — наразі не існує. Бо знову-таки, у нас буде «гра в довгу» чи «гра в коротку» — ніхто достеменно не знає. Навряд чи екстрасенси чи гадалки це передбачать. Хіба що наша армія може наблизити нас до такої бажаної перемоги.

Але врешті-решт ці дві різновекторні стратегії в сумі дають непоганий результат. Подивіться на готівковий курс гривні. Порівняйте його з вашими персональними очікуваннями щодо курсу гривні до долара, який ви прогнозували в перший день війни. Цим курсом всі здивовані, особливо іноземні експерти.

Що допомагає гривні вистояти? Певно, тому є багато причин. Не можу не згадати всебічну підтримку України з боку наших потужних країн-партнерів та міжнародних фінансових організацій. Є фактор патріотичних настроїв, які панують зараз в українському суспільстві. Важливу роль відіграють і валютні обмеження НБУ, про які я згадував раніше. Є важливий чинник стабільності фінансової системи, а також достатній рівень міжнародних резервів.

Але є ще один фактор — українці звикли до валютної свободи (зараз, правда, дещо обмеженої), яку Національний банк запровадив кілька років тому. Звикли до ринкового ціноутворення на національну валюту. Яка, як свідчить досвід, може як втрачати вартість порівняно з доларом, так і зростати в ціні.

Під час багатьох минулих криз стратегія українців з запобігання втратам була лише одна: у будь-якій ситуації біжи і купляй долари. Це траплялося і в 2008, і в 2014 році, і багато разів до цього. Але попередні роки заклали сумнів у багатьох, що така стратегія завжди призводить до кращих результатів, адже долар може і дешевшати. На нього відбувається ринкове ціноутворення, яке залежить від багатьох факторів.

Я не знаю, чи вдасться повернути валютообмінний курс до «вільного плавання» найближчим часом. Але знаю точно, що після проведених регулятором реформ у нас є набагато більше шансів пройти поточну жахливу кризу з найменшими потрясіннями для валютного ринку. Бо ми до цієї і усіх подальших криз набагато краще підготовлені завдяки численним реформам фінансового ринку, які, я переконаний, будуть активно продовжуватись. Після нашої перемоги.

Сергій Наумов, голова  правління Ощадбанку

https://biz.nv.ua/ukr/experts/shcho-trimaye-grivnyu-voyenna-strategiya-nacbanku-ostanni-novini-50240506.html

ЗМІ про нас

Прес-служба Ощадбанку