Продати Gulliver, повернути гроші з Угорщини і спланувати приватизацію. Які виклики отримав СЕО Ощадбанку Юрій Каціон за три місяці на посаді?

Коли Угорщина поверне вкрадені гроші і золото, що чекає на Gulliver та коли Ощадбанк стане приватним? Про це голова правління Ощаду Юрій Каціон розповів у публічному інтервʼю старшому партнеру Korn Ferry Роману Бондару.

Майже три місяці тому Юрій Каціон став СЕО державного Ощадбанку. І ледь не одразу стикнувся з низкою викликів. На початку березня угорські спецпризначенці зупинили і жорстко затримали інкасаторські машини банку, які везли до України з Австрії $40 млн і €35 млн готівкою, а також 9 кг золота.

Наступний виклик для нового СЕО Ощаду – суди з ексвласником торгово-розважального центру Gulliver Віктором Поліщуком. Попри юридичні суперечки, Каціон анонсував, що незабаром ТРЦ виставлять на продаж.

«Угорський кейс», Gulliver та роль CEO держбанку

• Ви 25 років у банківській сфері, зокрема в Ощаді, чотири роки як заступник члена правління відповідального за корпоративний бізнес і три місяці голова правління. Що змінилось з новою посадою?

Шлях банкіра обрав ще в школі і розпочав карʼєру на третьому курсі університету. Проте ніколи не мріяв стати головою банку. Навіть рік тому таких думок не було. Але ніколи не боявся відповідальності, і, мабуть, ця риса привела до цієї посади.

Багато чого змінюється, але є одна характерна відмінність, – СЕО стає зовнішній чи внутрішній кандидат. Як правило, у зовнішнього кандидата є час, щоб освоїтися, розібратися зі справами. У внутрішнього кандидата цієї можливості немає – до нього одразу суворіші вимоги й очікування. Всі хочуть швидких результатів, перемог.

• З іншого боку, внутрішньому кандидату трохи легше, бо він має репутацію та авторитет. Це справедлива вимога, хіба ні?

І так, і ні. Коли очолюєш певний напрямок бізнесу, є чіткий фокус на результати, орієнтуєшся на сталі процеси. Коли переходиш до відповідальності за всю установу, це зобовʼязує і створює більший тиск. Мій колектив у корпоративному бізнесі складався зі 120 людей, а сьогодні співпрацюю і комунікую з 16-тисячним колективом. Масштаб збільшився.

• Перші три місяці в Ощаді не можна назвати легким стартом. Чи розумієте, коли Петер Мадяр поверне гроші (викрадені угорськими силовиками – Forbes Ukraine)? 

Кілька днів тому спілкувався із наглядовою радою, доповідали по статусу «угорського кейсу», і перше питання, яке отримав: «Юрій, а що ще має відбутися?».

«Угорський кейс» може бути сюжетом для голлівудського фільму. Збройне захоплення інкасаторського конвою на території країни Європейського Союзу – це не вкладається в голові. Стратегія реагування банку – побудувати підходи з чистого аркуша, бо ніхто раніше не стикався з такими викликами. Потрібно відзначити швидку і повноцінну реакцію Міністерства закордонних справ, НБУ. Завдяки спільним зусиллям за півтори доби вдалося повернути наших громадян в Україну. Пізніше повернули й інкасаторські машини. Переконаний, найближчим часом повернемо і кошти.

Вистачає й інших викликів.

• Йдеться про ТРЦ Gulliver?

Такі кейси, як Gulliver мають історичне значення для інвестиційного клімату і зміни підходів банків у кредитуванні клієнтів.

Вдалось стягнути майно, яке було під заставою, забрати його на баланс попри шалений супротив і тиск колишнього власника, який довгий час не виконував свої зобовʼязання. Це підтверджує, що інститут захисту прав кредитора працює, а це дозволяє банкам зменшувати та помʼякшувати підходи до кредитування. 

• Що буде з Gulliver? 

Зараз у судах величезна кількість справ по спробах блокування роботи комплексу. Попри це, з 1 лютого він працює у звичному режимі.

Це величезна заслуга колективу Ощадбанку, який займається проблемною заборгованістю. Найближчим часом оголосимо про початок продажу цього комплексу на аукціоні Prozorro.

Ощадбанк майбутнього

• Яким буде Ощадбанк через пʼять років, під кінець вашої каденції голови правління банку?

Хочемо бачити Ощадбанк як технологічний, розвинений, універсальний банк для усіх сегментів клієнтів – роздрібного, малого, середнього, корпоративного бізнесу.

Перший крок на цьому шляху – діджиталізація процесів і сервісів банку. Другий – збільшення ролі та ефективності регіональної мережі, адже це унікальна перевага Ощадбанку. І третій – підготовка та адаптація банку до приєднання до ЄС. Україна точно там буде, не уявляю майбутнє без цього членства. Відповідність найкращим європейським бенчмаркам має підготувати банк, зокрема, щоб зацікавити потенційних стратегічних інвесторів.

• Ефективність мережі банку – це зменшення кількості чи збереження кількості з підвищенням ефективності операцій? Чи плануєте зменшити витрати на фізичні відділення, які вже трохи не в тренді?

Статус системного соціального великого банку зобовʼязує до ширшого підходу в оцінці ефективності кожного окремо взятого відділення. Звісно, є критерії та метрики оцінки роботи кожного відділення – прибутки та залишки на відділеннях, наприклад. 

Але завжди памʼятаємо про соціальну відповідальність перед усіма клієнтами. Ощадбанк – відповідальний за фінансову інклюзію, тобто за доступність фінансових послуг по усій країні. Сьогодні працює 1 137 відділень – це найбільша мережа в країні, і це зобовʼязує.

• Коли відбудеться приватизація Ощаду?

Сьогодні отримав листа від Міністерства фінансів до усіх державних банків, і у ньому йшлося, що згідно з меморандумом з Міжнародним валютним фондом уряд має переглянути стратегію розвитку державних банків. Мінфін очікує пропозиції. 

У меморандумі з МВФ згадується, що державні банки мають оновити стратегії до кінця року, зокрема і в питанні приватизації.

Поки триває активна фаза війни, напевно, складно очікувати високу вартість приватизації того чи іншого банку. Компетенція уряду – яку стратегію обрати. Але цілком очевидно, що великі системні банки доцільно приватизувати після війни – можливо, частково, а, можливо, з комбінацією виходу на українське IPO, як би пафосно це не звучало. Вірю в це. 

У середньостроковій перспективі матимемо план по приватизації або зменшенню частки держави в банківській системі.

• Бути головою правління державного банку – це прокляття чи перевага перед іншими колегами з банківського ринку?

Обмежень від регулятора та акціонера немає. Всі державні банки працюють у рівних правах з приватними. Нас стримує в розвитку тільки апетит до ризику і достатність капіталу.

Крім соціальної відповідальності, переваги великого системного банку – мережа та експертиза в реалізації інвестиційних проєктів. Це дозволяє зробити великий внесок у післявоєнну відбудову країни.

• Тобто держава використовуватиме Ощад як партнера для майбутніх процесів відновлення?

Абсолютно переконаний, що так. Присутність банку майже в усіх територіальних громадах надає таку можливість.

• Як це змінює комерційну логіку і чи створює перепони той факт, що держава активно залучає банки і держкомпанії до процесів національної стійкості?

Не памʼятаю періоду, коли була така кількість програм підтримки розвитку малого, середнього бізнесу, населення, окремих сегментів і галузей. Тому це не про тиск чи перешкоди, а, навпаки, – про синергію. Уряд співпрацює з банками і тут показуємо непогані результати.

• Підтримка держави – це одна з цілей і мета існування Ощадбанку? 

Це синергія, тим більше, уряд є акціонером банку.

• Акціонеру важко відмовляти. Як оцінюєте конкуренцію з фінтехом та іншими банками, які досить далеко просунулись в діджиталізації? Ощадбанк має певні культурні особливості, які треба подолати. Чи дозволить це ефективно конкурувати та які виклики створює?

У середньостроковій перспективі, коли Україна стане частиною ЄС, конкурувати будемо не між собою, а з кращими європейськими і світовими банками та фінтехами. 

Темпи розвитку фінтеху перевищують класичний банкінг в два-три рази. І як би швидко ми не бігли, будемо відставати, бо клієнт перш за все обирає швидкість і зручність сервісів.

Особливістю найближчого майбутнього стане стрімкий розвиток фондового ринку, підготовча робота до якого вже ведеться під керуванням уряду, НБУ, МВФ, ЄБРР. Запуск повноцінного фондового ринку дозволяє залучити значні ресурси. Для порівняння: в американському фондовому ринку перебувають понад 50% коштів громадян і вони обертаються всередині – це $60 трлн. 

В Україні скромніші цифри, але потенціал залучення інвестицій у розвиток економіки може становити близько $100 млрд. Це більше, ніж усі доступні програми від міжнародних інституцій, з якими працюємо.

Оригінал інтерв'ю авторки Forbes Марії Денисюк за посиланням https://forbes.ua/money/golova-oshchadbanku-yuriy-katsion-na-forbes-banker-20042026-38133