Релокація бізнесу під час війни: що потрібно знати

Основні проблеми, які зараз має розв’язати бізнес, пов’язані зі зміною локації. Це переміщення співробітників та обладнання до безпечної зони. Оренда чи купівля там приміщень під виробництво, а також земельних ділянок під виробничі потужності й складську логістику. 

Як із цим упоратися, розказав запорізький підприємець Сергій Руденко. Він поділився своїм досвідом перевезення бізнесу на Вінниччину. 

Промисловий потенціал України історично було зосереджений у Донецькій, Луганській, Харківській, Дніпропетровській та Запорізькій областях. Зараз це регіони, де ведуться активні бойові дії. Війна загрожує повним руйнуванням не лише виробничих приміщень, а й унікального обладнання. Тож на державному рівні ухвалено рішення сприяти переміщенню виробництв і фахівців у безпечніші регіони України.

Релокація виробництва

Найлегше зміну локації перенесли фахівці сфери послуг та IT. Так, айтішникам достатньо переїхати у безпечне місце, де є добрий інтернет, і можна працювати. Так само перукарям, ветеринарам, іншим представникам сфери послуг. В них обладнання, як правило, не громіздке, тому незабаром після переїзду такі співробітники вже можуть почати працювати. 

Інша справа – виробництва з великим і вартісним обладнанням. Тут державні інфраструктурні компанії – Укрзалізниця та Укрпошта – доєдналися до процесу перевезення бізнесу. Держава допомагає підприємствам евакуювати їхні потужності із зони бойових дій – із середини березня працює державна програма релокації підприємств. Виробництвам пропонується переміщення до безпечних областей. Службовці мають допомогти: 

• підібрати нове місце для потужностей підприємства;
• транспортувати обладнання;
• перевезти та поселити персонал;
• знайти нових працівників;
• відновити логістику, закупити сировину, запропонувати ринки збуту. 

Все це має сприяти збереженню виробничого й трудового потенціалу України. 

Як це зробити

Подати заявки на участь у програмі можна за посиланням.

Заявки приймають як від підприємств, що потребують переміщення, так і від компаній, що готові надати для цього свої приміщення чи інші активи. Платформа запущена Міністерством економіки за підтримки Мінцифри та проєкту «Дія.Бізнес», а реалізується ДП «Прозорро.Продажі».

Всім заявникам держава гарантує умови безоплатного проїзду до місця тимчасового переміщення. Допоможе підібрати необхідні для розміщення виробництва площі, знайти житло для персоналу, а також нових працівників з-поміж місцевих мешканців.

Що на практиці

Чимало підприємців не хочуть займатися зайвою бюрократією і не звертаються за державною допомогою. Порахувати кількість таких підприємств складно. 

Інші ж вимушено беруть завдання щодо переміщення бізнесу саме на свої плечі: винаймають автомобільний транспорт, вантажать обладнання і везуть до обраного місця дислокації.

Так, зокрема, вчинили представники київської компанії «ОТС-Україна». Вони пакували механізми, верстати, сировину під звуки канонади, а служба безпеки Укрпошти заборонила надавати автомобілі для перевезення обладнання по трасі біля Ірпеня, де саме й базувалося підприємство. Зрештою компанія скористалася послугами приватного транспорту. Все обладнання вмістилося у п'ять машин і вже розміщено на нових площах у Львівські області. 

А ось історія підприємця Сергія Руденка: «Ми завантажили за один день дві фури, заплатили десь 15 тис. грн. І перевезли столярне виробництво до Вінницької області. Ангар знайшли за кілька днів до цього. Ціна оренди була прийнятною. Особливих інвестицій ангар не потребував, тому й погодились. На щастя, у селі була вільна хата, і дві сім'ї моїх працівників евакуювалися туди. Ми вже змонтували все обладнання і найближчим часом плануємо виконувати ті замовлення, які отримали до війни. Щоправда, логістика для доставлення нашої продукції до замовників ще прораховується, та у деяких випадках, на жаль, може подорожчати».

За словами заступника міністра економіки з питань цифровізації Ігоря Дядюри, на кінець березня держава отримала тисячу заявок щодо переміщення бізнесу. Понад 300 підприємствам вже допомогли перевезти потужності в один із девʼяти регіонів, що приймають на Західній Україні. Більш як 100 підприємств запрацювали на новому місці й вийшли на заплановані потужності. 

Кому надається підтримка

Учасником програми державної допомоги в релокації може стати будь-яке підприємство, що перебуває в зоні ризику. Це стосується і ФОП, і малого бізнесу з 10–20 працівниками у штаті. 

Спершу перевозяться стратегічно важливі підприємства та ті, що виробляють товари першої необхідності. Також не доведеться чекати черги підприємству, що може самостійно демонтувати й доставити свої потужності до станцій Укрзалізниці, відкритих для вантажних операцій.

Куди можна перевезти виробництво

Приймають виробництва такі області: 

• Закарпатська;
• Львівська;
• Івано-Франківська;
• Тернопільська;
• Хмельницька;
• Чернівецька;
• Вінницька;
• південні частини Волинської і Рівненської областей.

Питання безоплатного переміщення бізнесу регулюють такі нормативні акти: 

• постанова Кабміну №305 від 17.03.2022;
• розпорядження Кабміну № 246-р від 25.03.2022, що дає план заходів щодо переміщення виробничих потужностей з територій, де ведуться бойові дії або є загроза бойових дій, на безпечну територію. 

Повністю ознайомитись з інструкцією релокації можна на порталі Дія.Бізнес.

Нове місце під бізнес

Якщо з переміщенням потужностей бізнесу все більш-менш зрозуміло, то з вибором нових локацій наразі дещо складніше. Держава допомагає з пошуком приміщень, майданчиків і земельних ділянок, але часто вони є непридатними для розгортання виробництва і потребують суттєвих інвестицій з боку підприємця. Площі ж у нормальному стані зазвичай належать бізнесу і здаються в оренду за ринковими ставками. 

Керівник відділу залучення інвестицій Львівської ОДА Орест Фільц повідомив, що винаймання квартир у Львові та сусідніх містах подорожчало із початком війни. Така сама ситуація і з орендою площ під бізнес у західних регіонах: підприємці, користуючись нагодою, підвищують ставки на оренду приміщень. Наприклад, київська компанія з металооброблення винаймала приміщення в Києві за 24 грн/м2, а у Львові їй пропонують у 8 разів дорожчу ціну. Та подолати цю проблему місцева влада, на жаль, не може, бо не має права встановлювати й змінювати ціни на приватну власність.

Чиновники пропонують такий вихід із ситуації: передавати компаніям в оренду майданчики державної власності, ціна на винайм яких буде фіксованою і мінімальною. Але проблеми інвестицій у ремонти приміщень та облаштування майданчиків це не розв’язує, і тут великі надії уряд покладає на допомогу міжнародних донорів та інвесторів. Наразі ведуться активні переговори про залучення міжнародної фінансової допомоги для сприяння розгортання потужностей бізнесу в західних регіонах України.

Є ще певні резерви у цьому напрямі – приміщення та незадіяні потужності великих державних корпорацій, як-от АТ «Укрзалізниця».

УЗ готова надати бізнесу свої потужності. У першу чергу компанія запрошує долучитися до будівництва терміналів на західних кордонах та допоможе аграріям із перевезенням дизпалива й добрив. Про це заявив голова правління Укрзалізниці Олександр Камишін. Компанія також пропонує свої виробничі потужності в Центральній та Західній Україні для релокації виробництв зі Сходу. Цехи, ангари – все, що для УЗ було надлишковою інфраструктурою у мирний час і перебуває у більш-менш придатному стані, зараз може стати новою домівкою для бізнесу, який евакуюється далі від війни.

Багато представників місцевої влади пропонують уряду на період війни скасувати або якомога спростити процес передання земельних ділянок в оренду під виробництва для переміщених підприємств. Зокрема, це стосується передбаченої в таких випадках процедури аукціону, що триває понад два місяці.

Житло для працівників

Чи не найскладнішим питанням у релокації бізнесу є розміщення та створення умов для працівників, які переїжджають слідом за підприємством. Житла мало, ціни на оренду квартир зросли. Знайти фахівців відповідної компетенції на місці зазвичай складно. Ось чому все більше бізнес і держава кажуть про необхідність масового будівництва тимчасового житла для переселенців. 

Держава має виділити відповідні площі, підвести інфраструктуру та комунікації, а вже бізнес і міжнародні донори у співпраці з місцевою владою будуватимуть житло для працівників. Вимушених переселенців вже понад 10 млн, тому таке житло точно на часі. Середня вартість будинку за проєктами, що реалізовувалися в інших країнах (до 40 м2 для однієї сім'ї), становить приблизно 10 тис. доларів. Отже, йдеться про багатомільярдні інвестиції, тому без міжнародної допомоги точно не обійтися.