Із людським обличчям

Соціальне підприємництво – явище неоднозначне в сучасних українських реаліях. З одного боку, це сфера ще малорозвиненена, а з іншого – вже багато підприємців опановують навички ведення такого специфічного бізнесу. У нашій добірці – перші ластівки українського соціального підприємництва, що успішно розвиваються і надихають своїм прикладом. 

Громадський ресторан Urban Space 100 (Івано-Франківськ)

У 2014 році івано-франківський ресторатор та засновник урбаністичного середовища «Тепле місто» Юрій Филюк ініціював запуск першого в країні громадського ресторану. Співзасновниками Urban Space стали 100 інвесторів, кожен з яких вклав у розвиток проекту по $1000. 
Як спочатку і планувалося, новостворений заклад став головним майданчиком для спілкування громадських активістів та рушійною силою змін урбаністичного ландшафту Івано-Франківська: 80% прибутку Urban Space співзасновники спрямовують на громадські проекти, що мають на меті покращувати міське середовище. 
Наразі команда просуває модель громадського ресторану у форматі соціальної франшизи. За декілька років існування засновники отримали багато заявок на реплікацію досвіду. Першим містом, де в найближчому майбутньому досвід франківського Urban Space буде впроваджено, стане Київ. 

Соціальна пекарня «Горіховий дім» (Львів)

Уже більше десяти років підприємець Юрій Лопатинський опікується проблемами безпритульних жінок та жінок, що опинилися у складних життєвих ситуаціях. У 2008 році Юрій виграв грант та відкрив Центр інтегральної опіки для безпритульних жінок, де вони отримували необхідну допомогу та підтримку. Через деякий час грантові гроші закінчилися, і засновник почав шукати джерела фінансування. Звертався до львівської місцевої влади, але не отримав допомоги. Час від часу центр підтримували львівські бізнесмени, але в певний момент Юрій почав замислюватися над пошуками стабільного фінансування. Так з’явилася пекарня, а центр опіки перетворився на соціальний бізнес: на сьогодні прибуток від роботи «Горіхового дому» частково покриває витрати на утримання центру для жінок та надає робочі місця тим, хто живе в центрі, щоб інтегрувати їх у соціум та допомогти адаптуватися. 
Юрій Лопатинський зазначає, що секрет успіху соціального бізнесу – у поєднанні соціальних послуг та ефективної бізнес-моделі. 

Благодійний магазин Laska Store

Київський соціальний проект Laska Charity Store працює у форматі благодійного магазину і продає одяг, взуття, аксесуари та предмети інтерє’ру, які були у вжитку, а також вироби молодих українських дизайнерів. Увесь прибуток від продажів, за винятком витрат на операційну діяльність магазину, засновники віддають на благодійність та соціальний благоустрій міста. Вони співпрацюють із фондами «Таблеточки» і Happy Paw, з соціальними проектами «Діти» та «Дивовижні». А частину одягу та речей з тих, що містяни приносять у магазин, передають до дитячих будинків і соціальних центрів. 
Також Laska співпрацює з будинками для людей похилого віку. Ті речі, що непридатні для продажу, використовують як матеріал, з якого літні люди роблять килимки. У магазині підкреслюють, що це робиться не лише для фінансової підтримки центрів для людей похилого віку, а й для того, щоб ці люди мали увагу і спілкування, яких їм часто не вистачає. 

«Добра листівка»

Підприємці Лілія Омельяненко та Ілля Стронґовський – засновники та натхненники декількох проектів: вони керують видавництвом «Видавництво» та брендом «Невпинно». Але починався їхній бізнес-тандем з арт-проекту «Добра листівка», який згодом перетворився на соціальний бізнес. В рамках цього проекту Лілія та Ілля поширювали листівки з роботами українських і закордонних ілюстраторів. «Добра листівка» успішно працює і дотепер: усі кошти від продажу листівок засновники віддають на благодійність. Наразі проект співпрацює з житомирською організацією «Місія в Україну», яка надає послуги з реабілітації дітей-інвалідів.